ГРАНІСЕТРОН

Назва англійською мовою: Granisetron.

Група/призначення:

Антиеметичний препарат, селективний антагоніст 5HT3 серотонінових рецепторів.

Препарат був запропонований для лікування нудоти та блювоти при хіміотерапії злоякісних захворювань. Однак, він також використовується для контролю такого стану при хірургічній анестезії та для лікування свербіжу, пов’язаного з анестезією морфіном (наркотичний анальгетик), хоча ефективність останнього призначення є сумнівною.

Альтернативні назви / синоніми: китрил, санкузо, granisol, sustol (ін’єкція з пролонгованим вивільненням).

Діюча речовина: гранісетрон.

Рекомендації при вагітності:

Обмежений досвід застосування у людини; дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутній досвід застосування у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Доступні 3 повідомлення про вживання гранісетрону в період вагітності. Виходячи з показів до призначення препарату, можливість впливу на плід здається мінімальною. Про це свідчать і дані, отримані від експериментальних тварин.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Не спостерігали несприятливого впливу на репродукцію при призначенні перорально самкам та самцям щурів дози до 100 мг/кг/день та на розвиток плодів при дозах 125 мг/кг/день. В деяких дорослих особин відзначали токсичність при найвищих дозах. Внутрішньовенне ведення гранісетрону вагітним щурам та кролям не продемонструвало порушень розвитку, але відзначали токсичність у кролів (аборти). Найвищі дози при цьому дослідженні становили 9 мг/кг/день у кролів (в 96 разів перевищує рекомендовану для людини) та 3 мг/кг/день у щурів (в 146 разів перевищує рекомендовану для людини). Підшкірне ведення гранісетрону щурам (самкам, самцям, вагітним, при лактації) не призводило до несприятливих наслідків при дозі до 6 мг/кг/день. Ембріони щурів використали для порівняння ембріотоксичних ефектів антагоністів серотоінових рецепторів. Не було виявлено несприятливого впливу на розвиток ембріону при найвищих дозах гранісетрону.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Невідомо, чи гранісетрон проникає до плаценти, але його молекулярна вага це припускає.

Дослідження in vitro на перфузованй плаценті продемонструвало проникнення гранісетрону до плаценти з концентрацією у плода до 25% від материнської при внутрішньовенному введені, при якому концентрація в материнській плазмі становить 50 нг/мл. При найнижчій концентрації в 5 нг/мл, отриманій при використанні трансдермального патчу (пластиру), гранісетрон в плодовій частині плаценти не визначався.

При дослідженні in vitro виявили апоптоз  первинних клітин  серцевої тканини при дозі гранісетрону до 30 нг/мл, а при дозі 3 нг/мл такого ефекту не спостерігали.  Дослідження на клітинах інших ембріональних тканин апоптозу не продемонструвало. Клінічне значення цих знахідок невідоме.

Повідомляється про призначення гранісетрону при кесаревому розтині, однак, у цих випадках гранісетрон вводили після затискання пуповини і тому не вивчали можливий вплив на  плід.

Повідомляється про жінку, ліковану хіміотерапєю та гранісетроном в ІІІ триместрі вагітності з приводу  саркоми. Дитина народилась з малою вагою, але здоровою, також і при спостереженні до 2 років.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація. Молекулярна вага припускає проникнення препарату до грудного молока. Виходячи з показів до призначення препарату можливість впливу на немовля здається мінімальною.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

У щурів при пероральних дозах до 100 мг/кг/день, введених самкам та самцям, не відзначали несприятивого впливу на фертильність.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox”.
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 09.05.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 10.05.2016 р.