ВАЗОПРЕСИН

Група/призначення:

Гормони гіпофіза та гіпоталамуса. Препарати гормонів для системного застосування. Гормони задньої частки гіпофіза.

Вазопресин, або антидіуретичний гормон (АДГ) — це гормон гіпоталамусу, який накопичується в задній долі гіпофізу (нейрогіпофіз) і звідти потрапляє в кровоносну систему. Збільшує реабсорбцію води нирками і таким чином підвищує концентрацію сечі та зменшує її об’єм. Також має ряд ефектів на кровоносні судини і головний мозок. Складається з 9 амінокислот: Cys–Tyr–Phe–Gln–Asn-Cys-Pro-(Arg абоLys)-Gly. У більшості ссавців в позиції 8 знаходиться аргінін (аргінін-вазопресин, AVP), у свиней та деяких споріднених видів – лізин (лізин-вазопресин, LVP).

Покази: лікування нецукрового діабету* (за винятком діабету нефрогенного походження); зупинка кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу.

Згідно з іноземними джерелами застосовувався для лікування нецукрового діабету в минулому, а зараз призначається його аналог десмопресин (DDAVP).

Альтернативні назви / синоніми:

Антидіуретичний гормон, прожекта.

Діюча речовина: вазопресин.

Рекомендації при вагітності: сумісний.

Рекомендації при лактації: сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

При введенні вагітним щурам та мишам може викликати некроз кінцівок ембріонів внаслідок вазоконстрикторної дії.  Дані про лікування вагітних жінок вазопресином відсутні, як і інформація про пов’язані з ним вроджені вади розвитку.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Побічні ефекти вазопресину в експериментальних тварин давно відомі. Це некроз та ампутація дистальних структур (пальців, язика, морди та хвоста). При детальному обстеженні кінцівок плодів виявлено вазоконстрикцію у відповідь на вазопресин, що вважається причиною вищезгаданих ускладнень. Ін’єкції вазопресину вагітним мавпам та щурам також викликали зменшення плацентарного кровотоку з наступними брадикардією та гіпотонією плодів. Лікування вазопресином кролів в середині вагітності спричиняло загибель плодів та аборти, ймовірно також за рахунок зменшення плацентарного кровотоку, хоча результати недавніх досліджень мікроциркуляції в матці щурів  не продемонстрували такого ефекту вазопресину. При дослідженнях у тварин використовувались дози від 0,1 до 2 одиниць/тварину, доза для людини складає від 5 до 10 одиниць. При перерахунку на мг/кг експериментальні дози були не набагато вищими від рекомендованих для людини. При деяких експериментах вазопресин вводили інтраамніотично, що могло створити вищу концентрацію, ніж при введенні в м’які тканини матері. При введенні в мікрограмах вагітним щурам AVP та LVP (аргінін-вазопресин та лізин-вазопресин) не виникало відхилень при проведенні поведінкових тестів потомству і, навпаки, відмічали покращення результатів тестування у щуренят, які зазнали впливу вазопресину. У плодів овець AVP пригнічував трансфер вільної води до вівці та знижував осмолярність. Інфузія вазопресину вагітним мишам викликала розлади з ознаками прееклампсії. Автори дослідження припустили, що підвищення рівня ендогенного вазопресину відіграє ключову роль у виникненні прееклампсії при вагітності у людини.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Рецептори вазопресину знаходяться в м’язах матки людини і, можливо, не відрізняються від рецепторів окситоцину (синтетичний пептидний гормон задньої долі гіпофізу, стимулює скорочення гладких м’язів матки і міоепітеліальних клітин молочної залози). Вазопресин також викликає скорочення матки у менструюючих жінок, можливо, за рахунок збільшення продукції простагландінів. Наявність рецепторів вазопресину в піхві, міометрії та яйцепроводі в таких експериментальних тварин, як кролі, припускає можливу роль вазопресину в регуляції рухливості статевих шляхів. Вважається, що нейромедіаторна роль вазопресину не поширюється на нейрогуморальну регуляцію вивільнення гонадотропінів у жінок: призначення LVP не порушує базальний або стимульований гонадтропін-релізінг гормоном лютеїнізуючий гормон та фолікулостимулюючий гормон, згідно  з результатами одного дослідження.

Рівень вазопресину зростає перед пологами та в самих пологах, а екзогенний вазопресин іноді призводить до скорочень матки. В ІІІ триместрі та в пологах спостерігали втричі вищий рівень циркулюючого ендогенного вазопресину в порівнянні з невагітними жінками. Рідко виявляється індукція маткової активності при введенні вазопресину внутрішньом’язово та інтраназально.  Внутрішньовенне введення десмопресину, який зазвичай вводиться інтраназально, також викликає скорочення матки.

Повідомлення 1995 року інформує про використання десмопресину при вагітності у 42 жінок з нецукровим діабетом, 29 з яких отримували препарат протягом всієї вагітності. Одна з пацієнток до 6 місяців отримувала вазопресин, а потім перейшла на десмопресин, народила дитину з дефектом міжшлуночкової перетинки, відкритою артеріальною протокою та поперечними складками, яка померла у віці 14 років через гіпофізарне захворювання. Вага 3 немовлят, які зазнавали впливу десмопресину,  протягом всієї вагітності  виходила за межі (2-є з малою вагою, 1 з великою).  Автори дійшли висновку, що вживання десмопресину при вагітності не пов’язано з підвищеним ризиком для плода.

Повідомляється про випадок нецукрового діабету, який розвинувся у 14-річної дівчини у терміні 33 тижнів вагітності з проявами маловіддя (індекс амніотичної рідини складав 0). Вагітну лікували десмопресином інтраназально (10 мкг двічі на день), в результаті чого швидко ліквідували маловіддя. У терміні 38 тижнів вагітності народився здоровий хлопчик вагою 2700 грам.

Застосування препарату під час вигодовування: 

Рівень вазопресину зростає у відповідь на грудне вигодовування(вдвічі більший рівень). Жінки з нецукровим діабетом, яких лікували  AVP або LVP, годували немовлят без побічних ефектів для останніх.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

У чоловіків.

Вазопресин викликає скорочення простати у морських свинок, щурів, собак та чоловіків, а рецептори вазопресину наявні у сім’яних пухирцях свиней, що може свідчити про його роль в рухливості чоловічого статевого тракту. Вазопресин також підвищує стероїдогенез в яєчках (первинно до прегненолону) у щурів, а деякі вчені припускають, що це відіграє фізіологічну роль у дозріванні яєчок. У мишей порушувались функції сперми після інкубації з агоністом рецепторів вазопресину деаміно [Cys 1, D-ArgS] вазопресином, а саме: зниження рухливості, капацитації (здатність проникати в яйцеклітину), акросомної реакції (це  викид протеолітичних ферментів, які містяться в акросомі сперматозоїда, в результаті чого відбувається розчинення оболонок яйцеклітини  в місці найбільшого скупчення сперматозоїдів) та порушення розвитку ембріону.

Інформація про можливу репродуктивну токсичність асоційовану з введенням екзогенного вазопресину інтактним експериментальним тваринам або чоловікам  відсутня.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 01.05.2015 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 04.09.2015 р.