МЕТИЛНАЛТРЕКСОН

Назва англійською мовою: methylnaltrexone.

Група/призначення: антагоніст µ-опіоїдних рецепторів.

Альтернативні назви / синоніми: релістор.

Діюча речовина: метилналтрексона бромід.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутня інформація про використання метилналтрексону в період вагітності у людини. Дані від експериментальних тварин припускають низький ризик, проте відсутність досвіду застосування у людини не дозволяє належним чином оцінити ризик для ембріону/плода.

При випадковому внутрішньовенному введенні потенційним ускладненням є ортостатична гіпотензія, що може знизити перфузію плаценти. Необхідно приділяти особливу увагу дозі та шляху введення – підшкірно.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. У цих тварин внутрішньовенні дози, які у 14 та 17 разів відповідно перевищували максимальну рекомендовану для людини підшкірну дозу, яка становить 0,3 мг/кг, виходячи з площі поверхні тіла, не спричиняли шкоди плоду і не порушували фертильності. Не відзначали впливу на материнський організм, пологи, виживання потомства, ріст новонароджених. Карциногенних досліджень не проводилось, препарат не продемонстрував мутагенності в численних дослідженнях. Підшкірні дози, 81-кратні максимальній рекомендованій для людини дозі не призводили до несприятливого впливу на фертильність та репродуктивну поведінку у самців і самок щурів.

Інформація щодо впливу на плід:

Метилналтрексона бромід є селективним антагоністом опіоїдних µ-рецепторів, який вводиться підшкірно. Це четвертинний амін з обмеженою здатністю проникнення через гемато-енцефалічний бар’єр, через що діє периферично без впливу на індуковані опііатами аналгетичні ефекти в центральній нервовій системі.

Призначається для лікування закрепів, індукованих опоіїдами у пацієнтів, які отримують паліативну допомогу, коли відповідь на інші проносні препарати недостатня.

Препарат частково метаболізується перед елімінацією. Рівень зв’язування з білками становить ≤15%, період напіввиведення – 8 годин.

Інші препарати цього класу: альвімопан та налоксегол.

Невідомо, чи метилналтрексон проникає через плаценту в людини. Молекулярна вага, мінімальний рівень зв’язування з білками і довгий період напівиведення припускають такий трансфер. Однак, четвертинні аміни важко долають біологічні мембрани, що обмежуватиме вплив на ембріон/плід.

У здорових волонтерів, яким вводили внутрішньовенно болюс* 0,64 мг/кг, відзначали ортостатичну гіпотензію, яка може знижувати плацентарну перфузію, якщо відбувається в період вагітності.  Проте ця доза вдвічі перевищує максимальну підшкірну рекомендовану для людини. А доза 0,5 мг підшкірно добре толерувалась здоровими волонтерами.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання метилналтрексону в період лактації у людини.  Молекулярна вага, мінімальний рівень зв’язування з білками (≤15%) і довгий період напіввиведення (близько 8 годин) припускають проникнення препарату до грудного молока. Наслідки впливу на немовля невідомі, але, ймовірно, клінічно не значимі.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK564288/.

Адаптовано 21.06.2021 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 22.06.2021 р.