НЕОМІЦИН

Група/призначення:

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Аміноглікозиди.

Альтернативні назви / синоніми: немає.

Діюча речовина: неоміцин.

Рекомендації при вагітності:

Дані про використання у людини припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відомою є ототоксичність у пацієнтів після перорального, місцевого або парентерального лікування неоміцином, проте такого наслідку не описано у випадку пренатального впливу.  Однак, доступна інформація про випадок токсичного впливу на VIII пару черепних нервів у плодів на фоні прийому стрептоміцину, тому це є потенційно можливим і з неоміцином.

 Інформація щодо досліджень на тваринах:

Препарат не продемонстрував тератогенності у мишей, щурів, кролів.

Інформація щодо впливу на плід:

Невелика кількість неоміцину – 3% – абсорбується в нормі в шлунково-кишковому тракті після перорального або ректального введення. Якщо моторика порушена, то можливе системне проникнення препарату. Одноразова доза 4 грами призводить до піку концентрації в плазмі через 1-4 години після дози на рівні 2,5-6,1 мкг/мл.

Відсутні повідомлення про пасаж неоміцину крізь плаценту до ембріону і плода, але це очікується.

Пероральне введення неоміцину в дозі 2 грами на день пригнічувало екскрецію естрогену з сечею, ймовірно через пригнічення гідролізу стероїдного кон’югату в кишківнику. Зниження екскреції естрогену подібне до ефекту ампіциліну, але виникає на 2 дні пізніше. Раніше визначення естріолу в сечі використовували для оцінки фетоплацентарного стану, коли зменшений рівень асоціювали з дистресом плода.

Спільний перинатальний проект (Collaborative Perinatal Project) моніторував 50282 пар мати-дитина, в 30 випадках виявлено вплив неоміцину в І триместрі. Не виявлено доказів для припущення зв’язку з великими вродженими вадами розвитку або малими аномаліями чи певними дефектами.

Популяційне Угорське наглядове дослідження випадок-контроль за період 1980-1996 років (Hungarian Case–Control Surveillance of Congenital Abnormalities) оцінювало тератогенність аміноглікозидів (парентеральний гентаміцин, стрептоміцин, тобраміцин, перорально неоміцин), результати опубліковані у 2000 році. Основну групу становили 22865 жінок, у плодів або новонароджених яких діагностували вроджені вади, контрольну групу – 38151 жінка без вроджених вад у новонароджених. Аміноглікозиди отримували 38 жінок основної групи і 42 контрольної. 12 жінок основної групи (0,05%) та 14 контрольної (0,04%) лікувалась неоміцином перорально  (співвідношення шансів 1,4, 95% ДІ 0,7-3,1). Дослідники дійшли висновку про відсутність тератогенного ризику структурних вад при використанні аміноглікозидів і  що при пренатальному впливі аміноглікозидів ризик глухоти був не високим (хоча така оцінка не входила до дизайну дослідження).

Огляд 2002 року щодо можливої  взаємодії між антибіотиками та оральними контрацептивами дійшов висновку, що єдиним антибіотиком, який пов’язаний зі зміною рівнів статевих гормонів у жінок є рифампіцин.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання неоміцину при лактації у людини. Невелика кількість інших аміноглікозидів проникає до грудного молока і абсорбується немовлям. Дуже обмежена пероральна біодоступність неоміцину (біля 3% при незміненій функції шлунково-кишкового тракту) припускає, що кількість неоміцину в грудному молоці є клінічно незначимою.

Існують три потенційні проблеми для немовляти на грудному вигодовуванні: модифікація флори кишківника, прямий вплив на немовля (алергічна відповідь або сенсибілізація), ускладнення інтерпретації результатів культури у випадку необхідності обстеження з приводу гіпертермії.

Згідно з переліком ВООЗ основних лікарських засобів неоміцин є сумісним з грудним вигодовуванням (WHO / UNICEF 2002).

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
3. Сайт «Is it compatible with breastfeeding?» Асоціації сприяння культурним та науковим дослідженням грудного вигодовування (http://e-lactancia.org/breastfeeding/neomycin/product/).
4. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501046/).

Адаптовано 12.07.2020 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 13.07.2020 р.