ГІСТАМІН

Група/призначення:

Біогенна сполука. Утворюється в організмі при декарбоксилюванні амінокислоти гістидину. Це один з ендогенних чинників (медіаторів), які регулюють життєво важливі функції організму.

Це природний судинозвужуючий амін з різними фізіологічними функціями. Гістамін звужує гладку мускулатуру бронхів і шлунково-кишкового тракту і розширює малі кровоносні судини. Гістамін опосередковує секрецію шлункової кислоти та впливає на секрецію інших екзокринних тканин. Він також опосередковує деяку маніфестацію алергічних реакцій, особливо із залученням шкіри. Розрізняють два різні класи гістамінових рецепторів: Н1 та Н2. Ці рецептори по різному блокуються медикаментами, наприклад, прометазин та піриламін є Н1-блокаторами, а циметидин, ранітидин, фамотидин – Н2-блокатори.

Альтернативні назви / синоніми: немає.

Діюча речовина: гістамін.

Рекомендації при вагітності:

Ендогенний сумісний, про екзогенний немає інформації.

Рекомендації при лактації:

Ендогенний сумісний, про екзогенний немає інформації.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Гістамін це природна сполука. Експерименти у гризунів не продемонстрували підвищення частоти вроджених вад при екзогенному введенні гістаміну.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні ефекти гістаміну ідентифіковані в експериментальних моделях. Гістамін може бути залученим в процеси овуляції, хоча не задіяний в дозріванні ооцитів. В тваринних моделях гістамін відіграє важливу роль у збільшенні проникливості ендотелію судин, що передує імплантації, а використання Н1- і Н2-блокаторів у кролів пригнічує цей феномен. Група дослідників повідомила, що у мишей гістамін маткового походження взаємодіє з ембріональними Н2-рецепторами паракринних структур для ініціації процесу імплантації. Скоротливість матки зростала під впливом гістаміну у щурів та в маткових волокнах людини. Ефекти гістаміну були більш вираженими у тканині матки вагітних жінок, що припускає роль гістаміну в скоротливій активності у пологах. У плода гістамін викликає скорочення мускулатури пупкової вени та плацентарних хоріонічних вен. Гістамін також вивчався як регулятор легеневого судинного тонусу. Багато експериментальних ефектів гістаміну, ймовірно, залучають простагландіни і блокуються інгібіторами простагландин синтетази, так само як і блокаторами рецепторів гістаміну. У самців клітини, які продукують гістамін були виявлені в яєчках, гістамін стимулював скорочення капсули яєчка, але роль гістаміну в функції яєчок детально не визначалась. Гістамін, нанесений на хоріоалантоїдну оболонку курчат, не порушував розвиток ембріону. Також гістамін не підвищував частоти вроджених аномалій при введенні вагітним гризунам.

Інформація щодо впливу на плід:

Відсутня інформація про вплив екзогенного гістаміну. Ендогенний гістамін є фізіологічним медіатором.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про вплив екзогенного гістаміну. Ендогенний гістамін є фізіологічним медіатором.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 10.02.2020 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 11.02.2020 р.