СТРОНЦІЙ
Група /призначення:
Хімічний елемент, метал. Стронцій (Sr) – лужноземельний металічний елемент з атомним номером 38 та атомною вагою – 87,62.
Вплив стронцію на розвиток вивчався щодо радіоактивного нукліду стронцію-90, що пов’язано з радіаційною дозою (Радіонукліди).
Альтернативні назви/синоніми: стронцій-90.
Діюча речовина: стронцій.
Рекомендації при вагітності: уникати впливу.
Рекомендації при лактації: уникати впливу.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):
При попаданні в організм людини можливе ураження кісткової тканини. Стронцій використовується у виробництві піротехніки (феєрверків та сигнальних ракет). Стронцій-90 є радіонуклідом стронцію, який міститься в радіоактивному осаді атомних бомб. Через свою хімічну схожість з кальцієм стронцій з навколишнього середовища та його нукліди можуть інкорпоруватися в кістках.
Інформація щодо досліджень на тваринах.
Експерименти над тваринами припустили, що співвідношення стронцію до кальцію у кістках базується на відносному споживанні двох елементів та залежить від зрілості кишечника і нирок у конкуруванні між двома катіонами. Стронцію хлорид зазвичай зустрічається у вигляді солі. Інші солі включають карбонат і нітрат.
Стронцій проходить через плаценту у щурів та мишей. У цих тварин плацентарний трансфер посилюється з прогресуванням вагітності. Дослідження 1985 року виявило, що плоди мишей затримують істотно більший процент активності стронцію, ніж плоди щурів.
Ранні тератологічні дослідження, які здебільшого проводились в Японії, показали варіабельні результати зміни кісток плодів або неспецифічні ефекти. Інші ранні тератологічні дослідження використовували стронцій-90 і показали ефекти, властиві впливу радіації на кістки та яєчники.
Призначення стронцію-90 вагітним мишам спровокувало побічний вплив на зародкові клітини нащадків, що відповідає радіаційному ураженню.
Стронцій проникає до молока в експериментальних тваринах та людини, лактаційний вплив є серед найбільш ефективних засобів трансферу стронцію-90 до потомства.
Викиди радіоактивних речовин заводом “Радянський Маяк”, що займався виготовленням плутонію у 1949-1956 роках, забруднили річку Теча різноманітними нуклідами, включаючи стронцій-90. Проводився детальний аналіз комбінованого плацентарного та лактаційного впливу цього металу на новонароджених. Стронцій-90 накопичувався в кістках жінок, які піддавались впливу з викидів у річку протягом вагітності та лактації.
Іонізований кальцій відіграє важливу роль в капацитації* сперми та процесі запліднення. В експериментах зі спермою тварин та людини іn vitro стронцій полегшує капацитацію та реакцію акросом** не гірше або краще за кальцій.
*Капацитація – набування сперматозоїдами ссавців здатності до проникнення через оболонку в яйцеклітину. Здійснюється в статевих шляхах самки під впливом секретів, які виробляються стінками яйцепроводів та матки. **Акросомна реакція – екзоцитоз вмісту акросоми для локального руйнування жовткової оболонки яйцеклітини (у ссавців та людини) та подолання сперматозоїдом цього бар’єру. |
У мишей активація ооцитів за допомогою стронцію була досить швидкою, що призвело до блокування фертилізації ще до проникнення сперматозоїду до яйцеклітини. Цей блок зазвичай утворюється для запобігання поліспермії, однак, процес викликаний стронцієм відрізняється від нормального процесу, що залежить від кальцію за часом і фертилізація не допускалася.
Інформація щодо впливу на плід: немає даних.
Застосування препарату під час вигодовування:
Немає даних, проникає до грудного молока.
Вплив на фертильність чоловіків та жінок:
В одному випадку вважалося, що ооцити жінки з низьким рівнем плідності в процедурі ICSI (запліднення одним сперматозоїдом; допоміжні репродуктивні технології та вагітність), були недостатньо активовані, тому було проведено активацію ооцитів включно з лікуванням стронцієм в комбінації з ICSI для досягнення повноцінно запліднених ооцитів та наступної вагітності.
Серед 8 пар, яким проводилась активація ооцитів, було 5 успішних вагітностей та 8 здорових дітей з нормальним фізичним та розумовим розвитком від народження до 60 місяців.
Адаптовано за матеріалами:
- Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).