НЕФАЗОДОН

Група/призначення:

Фенілпіперазиновий антидепресант з активністю до серотоніну 2, інгібує зворотне захоплення серотоніну. Структурно подібний до тразодону (антидепресант).

Покази: депресія, передменструальний синдром.

Альтернативні назви / синоніми: немає.

Діюча речовина: нефазодон.

Рекомендації при вагітності:

 Обмежені дані про застосування у людини; дані від експериментальних тварин припускають помірний ризик.

Рекомендації при лактації:

 Обмежені дані про застосування у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Спираючись на дані від експериментальних тварин та невеликий досвід застосування у людини, не очікується зростання частоти вроджених вад при вживанні нефазодону при вагітності. Проте дослідження щодо тривалого впливу не проводились.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Згідно з результатами тератологічних досліджень, зазначених в інструкції до препарату, нефазодон не викликає зростання частоти вроджених вад у щурів та кролів при материнській дозі до 300 та 200 мг/кг/день, відповідно. Ці дози в 6 та 3 рази перевищують рекомендовану для людини. У щурів при дозі, яка в 5 разів перевищує рекомендовану для людини, спостерігали підвищення частоти загибелі плодів.

Зниження ваги плодів відмічали при дозах, які більш ніж в 1,3 рази перевищували терапевтичну.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Повідомляється про народження здорових дітей при 2 вагітностях з впливом нефазодону в І триместрі.

Проспективне дослідження 2003 року описує результати 147 вагітностей з впливом нефазодону (N=89) та тразодону в І триместрі (в 52-х випадках протягом вагітності). Результати порівнювали з результатами двох контрольних груп (одна з впливом інших антидепресантів, друга – нетератогенних препаратів). Не виявлено значимої різниці між 3 групами в частоті спонтанних та медичних абортів, мертвонароджень, великих вад, гестаційного віку, ваги при народженні. Серед народжених живими діагностовано 2 (1,6%) великі вади. Ця ж тератологічна служба через рік повідомила про немовля з хворобою Гіршпрунга серед 49 вагітностей з впливом нефазодону.

Мета-аналіз 7 проспективних когортних досліджень (2005 рік) залучив 1774 вагітності для оцінки зв’язку між 7 новими антидепресантами та вродженими вадами. Це були наступні антидепресанти: бупропіон, флуоксетин, флувоксамін, нефазодон, пароксетин, сертралін, тразодон. Ризик вроджених вад не перевищував загально популяційного рівня 1-3%.

Проводилось проспективне когортне дослідження великої групи вагітних з прийомом антидепресантів в І триместрі для з’ясування наявності або відсутності асоціацій з великими вродженими вадами. Це 928 вагітних з бази даних Motherisk та контрольна група з 928 вагітних з аналогічними характеристиками (вік, паління, вживання алкоголю), які не приймали антидепресанти або інші відомі тератогени. Це були наступні антидепресанти: нефазодон (N=39), бупропіон (N=113), циталопрам (N=184), есциталопрам (N=21), флуоксетин (N=61), флувоксамін (N=52), міртазапін (N=68), пароксетин (N=148), сертралін (N=61), тразодон (N=17), венлафаксин (N=154). В групі антидепресантів діагностували 24 (2,5%) великі вроджені вади, а в контрольній – 25 (2,6%). В групі нефазодону виявлена 1 вроджена вада – хвороба Гіршпрунга.

Застосування препарату під час вигодовування:

Нефазодон та його метаболіти проникають в грудне молоко в невеликій кількості. Концентрацію препарату та метаболітів в грудному молоці та плазмі визначали у 2 жінок. Одна з цих жінок приймала нефазодон в дозі 400 мг/день протягом 7 місяців, а обстеження проводилось на 4 тиждень після пологів, інша жінка обстежувалась на 21 тиждень після пологів, лікувалась 6 тижнів із збільшенням дози до 200 мг/день за 6 днів до обстеження. Основні метаболіти нефазодону не виявлялись ні в молоці, ані в плазмі. Підраховано, що немовлята на грудному вигодовуванні отримали 2,2% та 0,4% від материнської дози, скоригованої на вагу, відповідно. Недоношена, народжена на 27 тижні дитина, яка знаходилась виключно на грудному вигодовуванні, зазнала впливу нефазодону (материнська доза 300 мг/день) починаючи з 7 тижня життя ще перебуваючи в стаціонарі. Дитина виписана на 8 тижні, але на 9 знову повернулась до лікарні через летаргію та слабкість. Симптоми зникли через 72 години після припинення грудного вигодовування. Підрахували дозу, яку отримало немовля – 0,45% материнської з корекцією на вагу. Токсичність пов’язали з недоношеністю дитини. У березні 2002 року FDA видало засторогу про випадки загрозливої для життя печінкової недостатності у пацієнтів, що приймають нефазодон. Американська академія педіатрії класифікує нефазодон як препарат з невідомим впливом на немовля, що викликає занепокоєння.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

В інструкції до препарату зазначається, що при дослідженні у щурів спостерігали зниження фертильності при введенні доз, які втричі перевищують рекомендовані для людини. Стать тварин не зазначена.

Препарати з альфа-адренергічними властивостями можуть пригнічувати детуменесценцію пеніса уві сні, що подовжує час туменесценції. Таку помірно виражену активність має і нефазодон.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.
3. Сайт “MotherToBaby – a service of the Organization of Teratology Information Specialists (OTIS)” (http://www.mothertobaby.org/).

Адаптовано 11.01.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 08.02.2016 р.