ІВЕРМЕКТИН

Назва англійською мовою: Ivermectin

Група/призначення: антипаразитарний препарат з широким спектром дії, активний проти всіх видів гельмінтів та нашкірних паразитів (блох і кліщів).

Покази: оніхоцеркоз (річкова сліпота; гельмінтоз з групи філяріатозів, характеризується утворенням підшкірних вузлів, ураженням шкіри та очей); стронгілоїдоз (паразитарне захворювання, викликане круглими червами  роду Strongyloides); аскаридоз; трихоцефальоз (збудник людські волосоголовці); філяріоз (група тропічних трансмісивних гельмінтозів); ентеробіоз (збудник гострики); короста (чесотка), педикульоз.

Крем соолантра (1% івермектин) для лікування розацеа (розові вугрі) схвалений FDA.

Альтернативні назви / синоніми: стромектол, соолантра (крем).

Діюча речовина: івермектин.

Рекомендації при вагітності: дані про використання у людини припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації: обмежені дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Івермектин був тератогенним у трьох видів тварин, але тільки при застосуванні доз, які призводили до материнської токсичності.  Обмежений досвід застосування у людини не свідчить про тератогенність та токсичність.

1997 року, цитуючи посилання ВООЗ, констатує ймовірну прийнятність івермектину для лікування  оніхоцеркозу (річкової сліпоти) після І триместру через високий ризик сліпоти та відсутність повідомлень про несприятливі наслідки.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Згідно з інструкцією до препарату івермектин викликає вроджені вади розвитку у потомства лікованих мишей, щурів та кролів при використанні пероральних доз, які призводять до материнської токсичності. Щодо мишей: така доза становила 1/5 рекомендованої для людини, виходячи з площі поверхні тіла. Пероральна доза 300 мкг/кг на 6-15-й гестаційні дні не підвищувала частоти вроджених вад у щурів. Інструкція до соолантри (крем) повідомляє про репродуктивну токсичність тільки у випадку перорального введення, максимальна доза для людини – 1 грам крему нанесеного 1 раз на день. Фармакокінетичні дослідження у овець, проведені чілійськими вченими, виявили плацентарний трансфер івермектину в невеликій кількості на пізніх термінах вагітності.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Невідомо, чи івермектин проникає до плаценти, молекулярна вага двох його складових це припускає.

Дослідження 1990 року описує результати вагітностей з ненавмисним впливом івермектину під час кампанії поширення препарату для боротьби з оніхоцеркозом на каучукових плантаціях Ліберії в період 1987-1989 років (14 тисяч людей). Середня доза івермектину склала 150 мкг/кг одноразово. Оскільки жінки не пам’ятали першого дня останньої менструації, вплив оцінювали, виходячи з тривалості вагітності 40 тижнів. За цей період 2884 жінки отримали лікування, включно з 200 (7%), лікованих ненавмисно вже в період недіагностованої на той час вагітності. З них 85% отримали препарат в перші 12 тижнів  вагітності, а 36% – в перші 4 тижні. Результати вагітностей відстежувала команда перепису населення з системним обстеженням всіх дітей, народжених в медичних установах і круглорічне спостереження на всій плантації народжених та померлих. Обстежували всіх дітей до 12 місяців життя та 12-24 місяців. Наведено результати 203 вагітностей з впливом препарату – 10 несприятливих (4,9%): 5 мертвонароджень, 5 дітей з вродженими вадами (в дужках термін вагітності при прийомі одноразової дози): атрезія ануса (34 тижні); розщілина губи та піднебіння (33 тижні); синдром П’єра-Робена (мікрогнатія, глосоптоз, низько розміщені вуха) та вкорочення кінцівок у мертвонародженого (32 тижні); синдром Тернера (24 тижні);  глухота та дефект міжшлуночкової перетинки (33 тижні). Результати 1767 вагітностей без впливу івермектину (76 несприятливих – 4,3%): 55 мертвонароджень та завмерлих вагітностей, 21 вроджена вада: полідактилія (N=6), косоокість (N=3), клишоногість (N=2), невідомі (N=2) та по одному випадку глухоти, мальформації обличчя, гіпоспадія, мікроцефалія, синдром Дауна, синдактилія, дефект міжшлуночкової перетинки, гіпопігментована шкіра. Не виявлено істотної різниці між групами щодо частоти вроджених вад, мертвонароджень у новонароджених та дітей до 24 місяців життя при порівнянні з контрольними групами без впливу івермектину.

Коротке повідомлення з Камеруну описує результати вагітностей 110 жінок, які випадково прийняли івермектин під час масової кампанії боротьби з оніхоцеркозом. Програма тривала 2 роки і за цей період 401 жінка з 2710 була виключена з неї через вагітність. Серед 2309 жінок, які отримували лікування в 110 діагностовано вагітність при регулярному обстеженні. Вважалось, що лікування приймалось при вагітності, якщо вона наступила в межах 40 тижнів після прийому івермектину.  Порівнювали 110 вагітних з впливом івермектину з 401 вагітною без такого впливу. Не виявлено різниці в частоті ранніх абортів до 4 тижнів (3,6% проти 2,2%), пізніх несприятливих наслідків – мертвонароджень, самовільних переривань (15,5% проти 11%), втрачених з-під нагляду дітей (7,3% проти 11,2%), вроджених вад (0 проти 0,5%), нормальних народжень (74,5% проти 75,8%%). Виявлено тільки 2 випадки вроджених вад в групі нелікованих  жінок.

При іншому аналізі порівнювали результати 97 вагітностей, лікованих в І триместрі з 142 контролями без лікування. Як і раніше, не виявили  статистично значимої різниці між групами. Автори дійшли висновку, що івермектин не становить великого ризику для плода.

Епідеміологчні дані з Еквадору припускають, що в районах, ендемічних по  оніхоцеркозу, наявність івермектину знижує частоту спонтанних абортів.

Дослідження 2008 року оцінювало івермектин (N = 198), альбендазол (N = 194), івермектин + альбендазол (N = 199) і контрольну групу (N = 241) щодо інфекцій гельмінтів, що передаються через грунт під час вагітності. Пацієнтки були зареєстровані в середньому на 22-23 тижні вагітності. Один самовільний викидень виник у групі альбендазолу та жодного в інших групах. Показники передчасних пологів (5,3% проти 5,6% проти 4,7% проти 4,8%) і внутрішньоутробної загибелі плода (0,6% проти 3,1% проти 1,8% проти 0,5%) були подібними в усіх групах. Середня вага при народженні (2,98 проти 3,03 проти 2,97 проти 3,02 кг) та частота низької ваги при народженні (9,4% проти 11,3% проти 12,3% проти 7,7%) були подібними для івермектину, альбендазолу, комбінованої терапії та контрольної групи відповідно. Єдина вада виявлена при застосуванні івермектину (еквіноварус стопи).

Застосування препарату під час вигодовування:

Івермектин проникає до грудного молока, проте не повідомляється про його застосування в період лактації. Чотири здорові жінки, які втратили дітей в пологах отримали івермектин одноразово в дозі 150 мкг/кг перорально після нічного голодування. Через годину препарат було виявлено в плазмі та грудному молоці. Середній пік концентрації в плазмі становив 37,9 нг/мл, а в молоці – 14,1 нг/мл. Середнє співвідношення молоко:плазма склало 0,51. Сталий ріень іверметину за 24-годинний період стновив 10 нг/мл. Підрахована доза для дитини віком 1 місяць, яку вона отримає з грудним молоком: 2,75 мкг/кг.

В США через відсутність встановленої безпечності та ефективності не рекомендовано призначати івермектин дітям  вагою менше 15 кг. В країнах, які розвиваються, відмова від грудного вигодовування становить вищий ризик, ніж вплив препарату на немовля через грудне молоко.

У 2001 році американська академія педіатрії класифікувала івермектин як  сумісний з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. 12th edition, 2022, Wolters Kluwer. 1461 pages. ISBN: 978-1975-1-6237-5.
3. Сайт “MotherToBaby a service of the Organization of Teratology Information Specialists (OTIS)” (http://www.mothertobaby.org/).
4. Coronavirus Disease 2019 (COVID-19) Treatment Guidelines. COVID-19 Treatment Guidelines Panel. National Institutes of Health. Accessed 09.2022.
5. Ivermectin (Stromectol) Use During Pregnancy  Інформація з бази даних “Drugs.com”.

Адаптовано 24.07.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 06.05.2025 р.