ЦЕВІМЕЛІН

Назва англійською мовою:  cevimeline.

Група/призначення: парасимпатоміметик.

Альтернативні назви / синоніми: евоксак.

Діюча речовина: цевімелін.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини – відсутні релевантні дані від експериментальних тварин.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини – потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутня інформація про використання цевімеліну в період вагітності у людини. Дані про використання препарату в експериментальних тварин без захоплення періоду органогенезу дуже обмежені, також відсутній досвід застосування в період вагітності у людини, що не дозволяє визначити ризик для плоду.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів з використанням дози, 5-кратної рекомендованій для людини вагою 60 кг, виходячи з площі поверхні тіла. Введення такої дози за 14 днів до парування і до 7-го дня вагітності призводило до зниження імплантації. Такі наслідки можуть бути викликані материнською токсичністю.

Інформація щодо впливу на плід:

Цевімелін – це пероральний холінергічний препарат, який призначається для лікування сухості в ротовій порожнині у пацієнтів з синдромом Шегрена.

Відсутні повідомлення про дослідження плацентарного трансферу препарату, його молекулярна вага це припускає.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання цевімеліну в період лактації у людини. Молекулярна вага препарату припускає проникнення до грудного молока.

Наслідки такого впливу на немовля на грудному вигодовуванні невідомі, тому поки що найкращою рекомендацією, у випадку необхідності лікування матері, є відмова від грудного вигодовування

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 09.05.2022 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 09.05.2022 р.