ЗОПІКЛОН

Група/призначення:

Снодійний, седативний засіб.

Покази: первинні порушення сну (утруднене засинання, нічні та ранні пробудження, хронічне безсоння) та вторинні порушення сну при психічних розладах.

Альтернативні назви / синоніми: імован, есзопіклон, амобан, соннат, zimovane, ximovan, limovan.

Діюча речовина: зопіклон.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про застосування у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Опираючись на дані від експериментальних тварин та обмежений досвід застосування у людини при вживанні зопіклону на ранніх термінах вагітності не очікується зростання ризику вроджених вад. При вагітності краще надавати перевагу більш вивченим снодійним препаратам.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Призначення зопіклону вагітним щурам через шлунковий зонд в дозах до 250 мг/кг/день не призводило до зростання частоти несприятливих наслідків для плодів, хоча введення наприкінці вагітності та при лактації спричиняє зменшення виживання плодів.

Призначення вагітним мавпам препарату в дозі 8 мг/кг/день також не призводило до зростання частоти несприятливих результатів вагітностей.

В інструкції зазначено, що введення зопіклону через шлунковий зонд вагітним щурам та кролям в період органогенезу найвищих доз (250 та 16 мг/кг/день, відповідно) не викликало зростання частоти вроджених вад розвитку.  Коли зопіклон вводили через шлунковий зонд щурам протягом вагітності в дозах до 180 мг/кг/день, відмічали зростання частоти пост-імплантаційних втрат, зменшення ваги та виживання плодів. Найнижча доза, яку використовували при тестуванні склала 60 мг/кг/день, що в 200 раз перевищує максимальну рекомендовану дозу для людини.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Невідомо, чи зопіклон проникає до плаценти, але його молекулярна вага, низький рівень зв’язування з білками, відносно довгий період напіввиведення припускає проникнення до плода. Однак, прискорений метаболізм обмежує вплив на плід.

Тератологічна інформаційна служба повідомила про 40 жінок з впливом зопіклону в І триместрі вагітності без зростання частоти великих вроджених вад.

Інша тератологічної служби повідомляє про 3 новонароджених з вродженими вадами серед 50 вагітностей з впливом зопіклону, з них 30 – в І триместрі. Аномалії включали дефіцит антитрипсину (генетичний розлад), трикуспідальну регургітацію, асиметричні вуха з низькою вагою при народженні. Автори не вважають цю частоту значимо вищою за популяційну.

Англійське дослідження повідомило про 8 вагітностей з впливом зопіклону в І триместрі з народженням здорових дітей.

Шведський медичний реєстр народжень (Swedish Medical Birth Register) повідомив про 1341 новонародженого від 1318 матерів, які приймали зопіклон (N=692), золпідем (N=603), або залеплон (N=32) – снодійні засоби. 25 немовлят зазнали впливу 2 з цих препаратів. При оцінці результатів для 3 препаратів не виявлено зростання частоти вроджених вад. Жінки, які приймали ці препарати, частіше палили тютюн, приймали бензодіазепіни, антипсихотичні препарати, наркотичні анальгетики, антидепресанти, антиконвульсанти та інші препарати, а також не приймали мультивітамінів чи фолієвої кислоти.

Дослідження, проведене в Британії, оцінювало вплив в І триместрі анксіолітичних та снодійних препаратів за період 1990-2010 років, використавши базу виписаних рецептів, і не виявило зростання ризику великих вроджених вад асоційованих з зопіклоном.

Серед 366 дітей матерів, які отримали рецепти на зопіклон без інших седативних, снодійних препаратів, антидепресантів, антиконвульсантів, співвідношення шансів для будь-якої великої вади було 0,96 (95% ДІ 0,40-2,29), для вродженої вади серця 1,78 (95% ДІ 0,54-5,80), для деформацій кінцівок 0,58 (95% ДІ 0,04-7,65).

Застосування препарату під час вигодовування:

Зопіклон проникає в грудне молоко. Жінка, яка приймала зопіклон в дозі 15 мг/день протягом вагітності народила на 30 тижні двійню. Концентрація препарату в крові пуповини становила 7 мкг/мл, в обох дівчат спостерігали синдром відміни тривалістю 1 тиждень. Діти знаходились на грудному вигодовуванні 2 тижні. Концентрація зопіклону в сироватці немовляти була нижча за рівень визначення у 2 тижні життя. Підраховано, що немовля отримує 3,2% материнської дози. На момент виписки у віці 1,5 місяців життя близнюки були здоровими.

При іншому дослідженні при призначенні жінці в період лактації зопіклону визначили співвідношення молоко:плазма на рівні 0,41-0,80.

Не очікується, що такі малі дози призводять до токсичності  у немовлят, проте відсутня інформація про можливу біоакумуляцію у новонароджених при тривалому впливі препарату.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

При введенні самцям щурів зопіклону в дозі до 250 мг/кг/день спостерігали зниження фертильності через зупинку сперматогенезу. Ці зміни виявились частково зворотними, хоча після введення дози 250 мг/кг/день протягом 6 тижнів не у всіх тварин  зафіксували відновлення фертильності.

Інформація про вплив на фертильність у людини відсутня.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 11.01.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 08.02.2016 р.