ТРИХЛОРЕТАНОЛ

Група/призначення:

Анестетик, в даний час практично не застосовується. Це метаболіт хлоралгідрату (седативний, снодійний засіб), дихлоралфеназону (седативний, снодійний препарат, це суміш антипірину (феназон; анальгетик-антипіретик) з хлоралгідратом), трихлоретилену (інгаляційний анестетик та анальгетик).

Альтернативні назви / синоніми: немає.

Діюча речовина: трихлоретанол.

Рекомендації при вагітності:

Відсутня інформація, слід враховувати вплив метаболітів.

Рекомендації при лактації:

Відсутня інформація, слід враховувати вплив метаболітів.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):      

Стандартні тератологічні дослідження з трихлоретанолом не проводились.

У 6% вагітних жінок з професійним впливом розчинників трихлоретанол виявляється в низькій концентрації.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

При тестуванні у вагітних щурів не підвищував частоти вроджених вад серця. Інгаляційний вплив на самців мишей не впливав на показники сперми. При впливі на мишей інгаляційно дози 1000 ppm (частин на мільйон, parts  per million) протягом 6 годин на день 5 днів на тиждень всього протягом 19 днів виникало пошкодження придатків яєчок у вигляді злипання епітеліальних клітин. Концентрація метаболіту хлоралу була вищою від аналогічного показника для трихлоретанолу в придатках.

Інформація щодо впливу на плід: відсутня інформація.

Застосування препарату під час вигодовування:

Концентрація в молоці трихлоретанолу у жінки, яка приймала 1300 мг/день дихлоралфеназону становила 60-80% від материнського рівня. Через 20 годин після дози метаболіт не виявлявся в сироватці новонародженого. В цього немовляти відзначали сонливість, але мама також приймала хлорпромазин (антипсихотичний препарат), рівень якого разом з метаболітом феназоном (антипірином; анальгетик-антипіретик) не визначали в зразках молока.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Аналіз сперми 8 чоловіків з неплідністю та професійним впливом трихлоретилену (інгаляційний анестетик та анальгетик) продемонстрував наявність трихлоретанолу та інших метаболітів, але це не доводить ролі цих хімічних сполук у порушенні показників сперми.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 21.01.2018 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 22.01.2018 р.