ТЕНОКСИКАМ

Група/призначення:

Нестероїдний протизапальний препарат.

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) – група різних за хімічною структурою препаратів, які мають протизапальну, анальгетичну, жарознижувальну та антиагрегатну дії.

Значною мірою їхня ефективність пов’язана зі здатністю пригнічувати синтез простагландинів* через вплив на фермент циклооксигеназу.

Покази: артрити, остеоартрити.

Альтернативні назви / синоніми: тілкотіл.

Діюча речовина: теноксикам.

Рекомендації при вагітності:

Дані про застосування у людини припускають ризик в І та ІІІ триместрах.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про застосування у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Пригнічення синтезу простагландинів при вагітності призводить до внутрішньоутробного звуження [закриття] артеріальної протоки. При лікуванні в ІІІ триместрі, ближче до пологів, може виникати персистуюча легенева гіпертензія у новонароджених. Препарати цієї групи пригнічують настання пологів пролонгують вагітність, як в людини, так і у тварин.

Жінкам, які намагаються завагітніти, не слід приймати  будь-які інгібітори простагландинів, оскільки в різних видів тварин продемонстровано блокування імплантації бластоцисти цими препаратами.

Крім того, НПЗП асоціюються з самовільним перериванням вагітності та вродженими вадами: серця, орофаціальними розщілинами, гастрошизисом. Правда, ризик виникнення таких вад здається невисоким.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Не спостерігали зростання частоти вроджених вад при тестуванні у мишей, щурів та кролів. Однак, при найвищих дозах у кролів (32 мг/кг/день) відзначали зростання частоти загибелі ембріонів. Найвищими дозами у мишей та щурів були 4,8 та 12,0 мг/кг/день, відповідно.

Інформація щодо впливу на плід:

Досвід застосування обмежений.

Комбіноване популяційне когортне наглядове дослідження 2001 року оцінювало ризик несприятливих результатів вагітностей при прийомі НПЗП. Не виявлено асоціації з вродженими вадами, передчасними пологами, низькою вагою новонароджених. Проте виявлено зв’язок з самовільними викиднями. Подібне дослідження 2001 року не виявило асоціації з вродженими вадами в цілому, але виявило з вродженими вадами серця та орофаціальними розщілинами. Крім того, дослідження 2003 року повідомляє про істотну асоціацію між прийомом НПЗП на ранніх термінах вагітності та самовільними викиднями (див. статтю Ібупрофен).

Невелика група жінок перед кесаревим розтином отримала одноразову дозу теноксикаму (20 мг внутрішньовенно) за 10 хвилин до анестезії, що зменшувало післяопераційну реакцію на болезаспокійливі медикаменти без відомих несприятливих наслідків у плода та матері.

Додаткові дослідження повідомляють про зменшення болю, асоційованого з вживанням цього препарату одразу після затискання пуповини. А одне дослідження  виявило його ефективність у зменшенні скорочень матки у першопороділль.

Застосування препарату під час вигодовування:

Невелика кількість теноксикаму та його основного метаболіту 5-гідроксикаму проникає до грудного молока. 6 жінок в період лактації прийняли одноразово 40 мг теноксикаму. Було підраховано, що немовля отримає близько 3% материнської дози. Відсутня інформація про дозу, отриману немовлятами при повторних вживаннях препарату матерями.

Очевидно, що у  випадку необхідності призначення  НПЗП в період лактації перевагу слід надавати іншим препаратам цієї групи, таким як ібупрофен, диклофенак, які вважаються сумісними з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Відсутня інформація. Див. статтю Нестероїдні протизапальні препарати.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 13.07.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 15.07.2016 р.