РАДІОНУКЛІДИ

Група/призначення:

Радіонукліди є джерелами іонізуючого випромінювання.

Радіонуклід — атом з нестійким ядром, що характеризується додатковою енергією, яка доступна для передачі до створеної радіаційної частинки, або до одного з електронів атома в процесі внутрішньої конверсії. При вивільненні енергії радіонуклід проходить через процес радіоактивного розпаду, і зазвичай випускає один або більше фотонів, гамма-променів, або субатомні частинки. Ці частинки складають іонізуюче випромінювання. Радіонукліди утворюються в природних умовах, але також можуть бути отримані штучно при бомбардуванні стабільного елемента нейтронами в ядерному реакторі.

Радіонукліди часто також називаються радіоактивними ізотопами або радіоізотопами.

Іонізуюче випромінювання – це випромінювання, взаємодія якого з середовищем призводить до утворення електричних зарядів (іонів) різних знаків. Джерелом іонізуючого випромінювання є природні та штучні радіоактивні речовини та елементи (уран, радій, цезій, стронцій та ін.). Джерела іонізуючого випромінювання широко використовуються в атомній енергетиці, медицині (для діагностики та лікування) та в різних галузях промисловості.

До електромагнітного випромінювання належать гамма- та рентгенівські випромінювання. Гамма-випромінювання – це короткохвильове електромагнітне випромінювання, яке за своїми властивостями подібне до рентгенівського, однак має значно більшу швидкість (приблизно дорівнює швидкості світла) та енергію.

Іонізуюче випромінювання характеризується двома основними властивостями: здатністю проникати через середовище, що опромінюється, та іонізувати повітря і живі клітини організму. Причому обидві ці властивості іонізуючого випромінювання зв’язані між собою обернено пропорційною залежністю.

Найбільшу проникну здатність мають гамма- та рентгенівське випромінювання.

Альтернативні назви / синоніми:

Радонуклід, радіоізотопи, радіоізотоп, радіоактивні елементи, радіоактивні речовини.

Діюча речовина: радіонукліди.

Рекомендації при вагітності:

Протипоказані, тільки  за чіткими показами.

Рекомендації при лактації:

Протипоказані, тільки  за чіткими показами.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Ступінь опромінення залежить від виду енергії та відстані від джерела.

Біологічна роль окремих радіонуклідів визначається їхніми біохімічними характеристиками. Так, радіоактивний йод, як і будь-яка йодовмісна сполука активно накопичується в щитоподібній залозі, радіоактивний стронцій (Sr90) – в кістковій тканині. Широко використовується технецій-99m, який має спорідненість до щитоподібної залози. Деякі агенти, включно з ураном, на додаток до радіоактивності є хімічно токсичними.

Інформація щодо досліджень на тваринах: відсутня.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Радіація вимірюється наступними одиницями радіоактивності:

• Кюрі(Кі,Curie) – одиниця радіоактивності, що дорівнює радіоактивності речовини, в якій протягом 1 сек відбувається 3,7×10¹⁰ радіоактивних розпадів. З 1985 року замість одиниці радіоактивності Кюрі у системі СІ використовується одиниця виміру радіоактивності Бекерель.
• Бекерель – (Бк, Bq) – одиниця  виміру радіоактивності речовини. Один Бк дорівнює радіоактивності матеріалу, в якому щосекунди відбувається один акт розпаду.
• Грей (Гр, Gy) – одиниця вимірювання поглинутої дози іонізуючого випромінювання. Один грей дорівнює дозі випромінювання, при котрій опроміненій речовині масою один кілограм передається енергія один джоуль будь-якого іонізуючого випромінювання.
• Зіверт (Зв, Sv) – одиниця вимірювання еквівалентної дози іонізуючого випромінювання в системі СІ. Один зіверт дорівнює еквівалентній дозі будь-якого виду випромінювання, поглинутої одним кілограмом біологічної тканини, що створює такий же біологічний ефект, як і поглинута доза в один грей рентгенівського або γ-випромінювання. Природний радіаційний фон становить від 0,05 до 0,2 мікрозіверта на годину.
• Рад (rad, radiationabsorbed dose) – позасистемна одиниця поглинутої дози іонізуючих випромінювань; відповідає енергії випромінювання 100 ерг, поглинутої речовиною масою 1 г.
• Рентген – одиниця дози (кількості) рентгенівського чи гамма-проміння, яка спричиняє в 0,001293 г повітря (тобто в 1 см³ за нормальних умов) утворення іонів, з яких іони одного знака мають сумарний заряд в одну електростатичну одиницю електрики (1/3)•109 Кл. В системі СІ 1 Р = 2,57976•10^–4 Кл/кг.
• Бер (біологічний еквівалент рентгена) – це кількість енергії будь якого виду випромінювання, яке при поглинанні в 1 г біологічної тканини створює таку ж біологічну дію, що і гамма-випромінювання при дозі в 1 Р. Бер – одиниця вимірювання біологічної дози. 100 бер = 1Зв.

Знаючи, який і в якій кількості ізотоп використовувався та тривалість його впливу можна визначити дозу радіації. Іншим важливим параметром є відстань від джерела впливу радіоізотопу до зацікавленої тканини. Загалом, доза променевої енергії, що досягає тканини, обернено пропорційна квадрату відстані до тканини від джерела випромінювання.

Гама-випромінювання проникає через більшість тканин і використовується для внутрішньопорожнинного ізотопного лікування з радієм чи цезієм.

Максимальна рекомендована доза опромінення області живота вагітної встановлена на рівні 1 РЕМ протягом всіх 40 тижнів вагітності.

Вагітні жінки, які працюють в медичних установах можуть зазнати впливу від радіоактивних пацієнтів і отримати надмірні дози радіації, можуть зазнати впливу від радіоактивних пацієнтів і отримати надмірні дози радіації,якщо заходи радіаційної безпеки не дотримуються.

При вагітності діагностику з використанням радіонуклідів слід проводити зважено. Наприклад, діагностику такого стану як тромбоз у матері можна провести з мінімальним радіаційним впливом на плід.

Вплив радіонуклідів з навколишнього середовища також супроводжується низьким рівнем радіаційного опромінення.

Процеси на атомних електростанціях включають радіонукліди, однак, зазвичай викид в навколишнє середовище є мінімальним. Аналіз вроджених вад розвитку в родинах, які проживають біля таких об’єктів не виявив асоціації з близькістю до атомної електростанції.

Точаться дискусії щодо можливого зростання лейкемії у дітей, які проживають біля ядерних об’єктів внаслідок пренатального впливу.

Процеси на атомних електростанціях включають радіонукліди, однак, зазвичай викид в навколишнє середовище є мінімальним. Аналіз вроджених вад розвитку в родинах, які проживають біля таких об’єктів не виявив асоціації з близькістю до атомної електростанції.

Точаться дискусії щодо можливого зростання лейкемії у дітей, які проживають біля ядерних об’єктів внаслідок пренатального впливу.

 Застосування препарату під час вигодовування:

Радіонукліди з організму матері впливають на немовля, яке знаходиться на грудному вигодовуванні, двома шляхами: через грудне молоко, опромінюючи зсередини або через випромінені фотони, які поглинаються немовлям, підвищуючи дозу зовнішнього опромінення. Можливо визначити дозу, отриману прямим опроміненням немовляти чи з материнським молоком.

Керівні принципи щодо грудного вигодовування при застосуванні радіофармацевтичних препаратів  ґрунтуються на залежності від того, який конкретний препарат використовувався та який діагностичний тест проводився. Див. статті про окремі радіонукліди.

Радіоактивна терапія та уникнення контакту.

Радіоізотопи використовуються для абляції тканин (радіочастотна абляція/деструкція), в основному радіоізотопи йоду.

Дози радіоактивного йоду, достатні для абляції тканини при лікуванні тиреотоксикозу або раку, роблять пацієнта достатньо радіоактивним, щоб рекомендувати обмеження контакту з дітьми та партнером. Також слід уникати контакту з вагітними жінками, хоча аналіз величини такого непрямого впливу не припускає токсичності для матері та плода.

Рекомендації 2011 року (стосовно радіоактивного йоду) включають уникнення контакту з дітьми протягом 5 днів (дотримання дистанції 6 футів (1,83 метри), уникнення контакту з вагітними протягом 10 днів та уникнення знаходження на відстані меншій за 6 футів від невагітних дорослих понад 2 години на день протягом 5 днів.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Вплив радіації на чоловічі статеві органи розглядається окремо в однойменній статті.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 16.12.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 16.12.2016 р.