ЛЕПІРУДИН

Група/призначення: інгібітор тромбіну.

Лепірудин – це рекомбінантний гірудин. Гірудин є специфічним інгібітором тромбіну, який міститься в парафарінгеальних залозах медичних п’явок, Нirudo medicinalis. Лепірудин ідентичний грудину, за винятком зміни 2 з 65 амінокислот.

Альтернативні назви / синоніми: гірудин, рефлудан.

Діюча речовина: гірудин.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Виходячи з даних від експериментальних тварин не очікується підвищення ризику вроджених вад розвитку при використанні лепірудину у вагітних. Призначається для антикоагуляції пацієнтам з індукованою гепарином тромбоцитопенією.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Доклінічні дослідження в експериментальних тварин, зазначені в інструкції до препарату, не продемонстрували несприятливих результатів вагітностей. Дослідження проводились у щурів та кролів на фоні дози 30 мг/кг/день. У кролів ця доза в 2,4 рази перевищувала рекомендовану для людини, виходячи з площі поверхні тіла. Препарат проникав через плаценту у щурів.

Інформація щодо впливу на плід:

Відсутні опубліковані дані про вплив препарату при вагітності у людини, хоча доступна інформація про клінічні випадки щодо жінок, лікованих лепірудином з раннього І триместру, між 10 і 15 тижнями вагітності, з 10 тижня вагітності, з 25 тижня вагітності і до пологів. У немовлят не відзначали несприятливих наслідків.

Застосування препарату під час вигодовування:

Повідомляється про використання лепірудину в період лактації протягом 3 місяців без несприятливих наслідків. Лепірудин не визначався в грудному молоці.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Згідно з інструкцією до препарату дослідження фертильності проводились у самців і самок щурів дозами до 30 мг/кг/день, що становить приблизно 20% від рекомендованої дози для людини, виходячи з площі поверхні тіла. Несприятливих наслідків не відзначали.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 31.03.2020 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 01.04.2020 р.