ФЛУТАМІД

Група/призначення:

Антинеопластичні та імуномодулюючі лікарські засоби. Лікарські засоби, що застосовуються при захворюваннях ендокринної системи. Антагоністи гормонів та аналогічні засоби. Антиандрогенні засоби.

Флутамід − антиандрогенний препарат з нестероїдною структурою. Флутамід та його метаболіти не мають агоністичних або антагоністичних властивостей відносно рецепторів глюкокортикоїдів, естрогену, прогестину та мінералокортикоїдів.

Альтернативні назви / синоніми:

Себатрол/цебатрол, еулексин, ніфтолід.

Діюча речовина: флутамід.

Рекомендації при вагітності:

Відсутня інформація, протипоказаний перш за все тому, що немає ніякої користі від використання при вагітності.

Рекомендації при лактації: відсутня інформація.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Препарату притаманна антиандрогенна активність. Призначення при вагітності призводить до несприятливих ефектів з боку чоловічих статевих органів в експериментальних тварин. Відсутня інформація про ймовірний трансфер флутаміду до сперми у випадку лікування раку простати.

Активним продуктом біотрансформації цього препарату є 2-гідроксифлутамід.

Механізм дії флутаміду полягає в пригніченні захоплення андрогену і зв’язування ядерних рецепторів. Таргетними є переважно вторинні статеві органи та гіпоталамус-гіпофіз. Така цільова дія призводить до збереження лібідо та сексуальної потенції у близько 80% чоловіків, які отримують цей препарат. У чоловіків відмітили підвищення частоти пульсативної секреції гонадотропіну та тестостерону сироватки.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Призначення флутаміду щурам призводило до підвищення тестостерону в яєчках, мабуть, як результат порушення пригнічення гіпофізарного лютеїнізуючого гормону і пульсативної секреції фолікулостимулюючого гормону.

Згідно з інструкцією до препарату його призначення вагітним щурам та кролям знижувало виживання дитинчат. Цей ефект також відзначило дослідження у щурів, яке використало дозу флутаміду 10 мг/кг/день, починаючи від 6 дня вагітності і протягом періоду лактації. Ця доза не впливає на набирання ваги матерями протягом вагітності. Призначення флутаміду вагітним щурам призводило до аномалій розвитку у новонароджених чоловічої статі внаслідок андрогенного антагонізму. Ці ефекти включали наступне: затримку розвитку сосків, аномалії геніталій (гіпоспадія, зменшення аногенітальної відстані, атрофія насінних пухирців, рудиментарні додаткові залози і вагіна), затримка опущення яєчок, демаскулінізована диференціація секс-диморфних структур нервової системи. Аналогічні ефекти спостерігали у мишей, овець, мавп.  Затримку статевого розвитку відзначали у потомства чоловічої статі, яких лікували після відлучення, але не протягом періоду лактації. Вплив флутаміду при вагітності у щурів порушував арборизацію дендритних відростків в структурах мозку в препубертатному періоді та у дорослих особин. Вплив лікування флутамідом на яєчка у щурів є слабким. В одному дослідженні не відзначали зміни ваги, об’єму яєчок, довжини насінного канальця, однак, зафіксовано зменшення числа рецепторів лютеїнізуючого гормону на 1 клітину Лейдига, числа рецепторів фолікулостимулюючого гормону на 1 клітину Сертолі, числа сперматоцитів та сперматид на 1 розріз канальця. Ці зміни разом з впливом на функцію додаткових залоз спричиняє зменшення фертильності в лікованих тварин на 48%. У тварини землерийки спостерігали глибоке, але зворотне пригнічення сперматогенезу. Поведінка самців щурів була дещо змінена внаслідок лікування флутамідом, з меншою агресією в порівнянні з іншими видами тварин. Це зменшення агресії змінювалось при появі самки в астральному циклі.

Інформація щодо впливу на плід: відсутня інформація.

Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

У чоловіків.

Призначення флутаміду продемонструвало кілька видимих наслідків для функції насіннєвих канальців, коли метаболізм дегідротестостерону було використано як маркер функції канальців. З 10 чоловіків з раком простати, яких лікували флутамідом, в 9 підтримувалась еякуляторна функція. Сперма 7 з цих чоловіків продемонструвала біохімічні зміни, що узгоджується зі зниженням функції простати і сім’яних канальців. Згідно з інструкцією до препарату зниження числа сперматозоїдів спостерігали при шеститижневому лікуванні флутамідом здорових чоловіків. Інформація про фертильність цих чоловіків відсутня.

У жінок.

При введенні самкам щурів флутаміду не виявлено порушення естрального циклу, хоча концентрація в яєчниках тестостерону та його метаболітів зростали в результаті лікування. На противагу цьому, гідроксифлутамід пригнічує овуляцію у щурів, ймовірно, за рахунок пригнічення викиду лютеїнізуючого гормону. Цей ефект долається призначенням екзогенного хоріонічного гонадотропіну людини, який подібний до лютеїнізуючого гормону (гонадотропні гормони).

Флутамід може бути корисним в лікуванні акне чи гірсутизму у жінок. Невелике дослідження в групі гіперандрогенних жінок з гірсутизмом продемонструвало, що флутамід зменшував діаметр волосини без помітного впливу на гіпофізарні гонадотропіни і був кращим за спіронолактон (альдактон) у зменшенні акне і андроген-залежної втрати волосся. Андрогени наднирників знижувались на фоні такої терапії, але основним ефектом препарату є периферійний андрогенний антагонізм.

В даний час флутамід не схвалений FDA для інших, ніж лікування метастатичного раку простати показів. Стурбованість висловлена відносно частоти гепатотоксичності, асоційованої з лікуванням флутамідом. Для мінімалізації гепатотоксичності рекомендовано моніторувати функцію печінки; вивчається використання нижчих доз – 250 мг/день.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org). 

Адаптовано 15.03.2020 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 16.03.2020 р.