ЕКОНАЗОЛ

Група/призначення:

Протигрибкові засоби для місцевого застосування. Похідні імідазолу.

Покази: грибкові інфекції різної локалізації.

Альтернативні назви/синоніми:

Гіно-певарил (вагінальні супозиторії), спектазол.

Діюча речовина: еконазол.

Рекомендації при вагітності: сумісний.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про застосування у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

При місцевому застосуванні не очікується ризику для плода. Також не виявлено тератогенних наслідків у 3 видів експериментальних тварин, які отримували препарат  перорально та підшкірно з системним впливом, який значно перевищує  отримуваний у людини. Дуже низьке системне всмоктування препарату після місцевого та вагінального застосування попереджає проникнення клінічно значимої кількості препарату до кровообігу матері. Хоча досвід застосування обмежений, ризик для ембріону та плода здається низьким, якщо взагалі існує.

Однак, одне дослідження повідомило про істотне підвищення ризику самовільного переривання вагітності при лікуванні вагінозу в І триместрі препаратами, які пригнічують плацентарну ароматазу. Доки не буде отримано більше інформації, найдоцільнішою рекомендацією є уникнення застосування еконазолу в І триместрі для лікування вагініту або нанесення на великі ділянки шкіри в будь-якому терміні вагітності.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Підшкірне введення вагітним мишам в дозах до 100 мг/кг/день та кролям в дозах до 75 мг/кг/день призводило до материнської токсичності та підвищення частоти загибелі плодів без підвищення ризику вроджених вад розвитку. Подовжена вагітність також спостерігалась у мишей при високих дозах. Еконазол не підвищував частоти вроджених вад у щурів та кролів при іншому дослідженні.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Системне всмоктування препарату при місцевому (нашкірному) та вагінальному застосуванні є мінімальним  – <1% дози всмоктується і відновлюється в сечі та калі.

Невідомо, чи еконазол проникає до плаценти, але малоймовірно, що клінічно значимі дози препарату сягають ембріону чи плода.

Повідомлення 1979 року описує використання вагінальних супозиторій (150 мг на ніч протягом 3 днів) для лікування вагінального кандидозу. Деякі пацієнти потребували повторного курсу терапії.

При дослідженні 1981 року 33 жінки на різних термінах вагітності отримували аналогічне лікування. Дев’ятьом з них було призначено повторний 3-денний курс лікування. Результати вагітностей не повідомляються.

Відкрите дослідження 1985 року повідомляє про результати триденного курсу лікування 117 вагітних від вагінального кандидозу. Середній гестаційний вік становив 30 тижнів (10-42 тижні), 44,4% у терміні 36 тижнів та пізніше. Відомі результати 106 вагітностей (107 немовлят, 1 двійня), 13 передчасних пологів. Не відзначали подовження терміну вагітності. Повідомляється про 3 випадки мертвонароджень з цих 107: 1 дитина з двійні, 1 завмерла вагітність, 1 з внутрішньоутробним інфікуванням. В 104 здорових немовлят не виявлено вроджених вад розвитку. Середні вага та ріст становили 3301 грам та 50,3 см, відповідно. В одного немовляти розвинулась молочниця порожнини рота, але мама ще була інфікована в пологах.

Дослідження 2002 року оцінювало найчастіше вживані при вагітності протигрибкові препарати, похідні азолу щодо потенційного пригнічення ними плацентарної ароматази – фермента, який має вирішальне значення в продукції естрогену та підтримці вагітності. Автори без наведення доказів припустили, що ембріотоксичність у тварин та людини можна пояснити саме цим ефектом. Однак, попереднє дослідження інформує про вагітність, яка тривала навіть при важкому фетальному та плацентарному дефіциті ароматази (<0,3% від контрольного), викликаному рідкісним генетичним дефектом. В цьому випадку і мати, і плід мали надмірне оволосіння (вірилізацію) через зниження перетворення андрогенів на естрогени. Оскільки вагітність підтримувалась і наступила вірилізація, було припущено, що основною функцією плацентарної ароматази є захист матері та плода від впливу наднирникових андрогенів.

Угорське дослідження випадок-контроль щодо запобігання вроджених вад розвитку (Hungarian Case-Control Surveillance of Congenital Abnormalities) вивчало вагінальне застосування еконазолу. Порівнювали 22843 жінок, які народили дітей з вродженими вадами розвитку, з 38151 жінкою контрольної групи. Вагінальне лікування еконазолом зареєстровано у 68 випадках в основній групі та в 122 – в контрольній. Показник поширеності становить 0,9,  95% ДІ 0,7-1,3. Також не виявлено доказів тератогенності при використанні еконазолу в ІІ та ІІІ триместрах.

Згідно з результатами когортного дослідження на основі Британської бази даних загальної практики досліджень (British General Practice Research Database) частота вроджених вад не була підвищеною серед немовлят 492 жінок, які отримали рецепти на місцеві форми азолів, включно з міконазолом, кетоконазолом та еконазолом в І триместрі вагітності.

Застосування препарату під час вигодовування:

Згідно з інструкцією до препарату введення міченого еконазолу щурам в період лактації призвело до появи його в молоці.

Оскільки системна абсорбція при місцевому нанесенні становить менше 1%, вплив на немовля, яке знаходиться на грудному вигодовуванні, буде дуже низьким, якщо препарат не наноситиметься безпосередньо на грудну залозу чи соски матері перед годуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 19.02.2017 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету. 

Переглянуто редакційною колегією 20.02.2017 р.