Назва англійською мовою:  carteolol ophthalmic.

Група/призначення:

Симпатолітик (β-блокатор), офтальмологічний (краплі очні).

Альтернативні назви / синоніми: картеол, окупрес.

Діюча речовина: картеолол.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про використання картеололу крапель очних в період вагітності у людини. Дані від експериментальних тварин припускають низький ризик. Препарат не визначається в плазмі, в той же час немає інформації про його системну абсорбцію.  Для зменшення кількості препарату, яка б досягла системної циркуляції (при вагітності та лактації), рекомендовано після закапування натиснути на слізний канал в кутику ока, принаймні, на 1 хвилину, а потім видалити зайву кількість, яка не всмокталась.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження з використанням препарату перорально проводились у мишей, щурів, кролів. У щурів і кролів дози, токсичні для матері були приблизно 1052 і 5264 кратними максимальній рекомендованій для людини пероральній дозі, призводячи до підвищення частоти резорбції плодів і зниження ваги плодів. У щурів на тлі добової дози, яка у 212 разів перевищувала максимальну рекомендовану пероральну у людини, діагностували хвилясті ребра. У мишей таких змін не спостерігали, було використано 1052-кратні дози відповідно.

У мишей та щурів не відзначено карциногенних ефектів, тести на мутагенність були негативними. Не відзначено несприятливого впливу на фертильність у самок і самців мишей і щурів.

Інформація щодо впливу на плід:

Картеолол офтальмологічний – очні краплі – це неселективний β-блокатор з симпатоміметичною активністю. Призначається для зниження внутрішньоочного тиску пацієнтам з хронічною відкритокутовою глаукомою або внутрішньоочною гіпертензією.

Препарат не визначається в плазмі, але системна абсорбція можлива.

Невідомо, чи картеолол проникає через плаценту у людини.  Молекулярна вага такий трансфер припускає, але кількість, яка проникає до системного кровотоку, невідома.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання картеололу офтальмологічного в період лактації у людини. Молекулярна вага препарату припускає екскрецію до грудного молока. Картеолол не визначається в плазмі. Якщо системна абсорбція все ж таки відбувається, то кількість препарату в кровотоці буде дуже малою і клінічно не значимою.

Для зменшення кількості препарату, яка б досягла системної циркуляції (при вагітності та лактації), рекомендовано після закапування натиснути на слізний канал в кутику ока, принаймні, на 1 хвилину, а потім видалити зайву кількість, яка не всмокталась.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” – https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501515/.
4. Drugs During Pregnancy and Lactation: Treatment Options and Risk Assessment. Third Edition, edited by Christof Schaefer, Paul Peters, and Richard K. Miller. Elsevier, 2015. 892 pages.

Адаптовано 12.07.2022 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 12.07.2022 р.

Назва англійською мовою:  crofelemer.

Група/призначення: протидіарейні засоби.

Альтернативні назви / синоніми: майтезі, мітесі.

Діюча речовина: крофелемер.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про використання крофелемеру в період вагітності у людини. Результати, отримані від експериментальних тварин важко інтерпретувати, оскільки дози порівнювали з рекомендованими для людини, виходячи з ваги тіла, а в одного виду тварин спостерігали токсичний вплив на материнський організм.   Ботанічний препарат мінімально абсорбується, що мінімізує вплив на ембріон/плід.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів і кролів. У щурів пероральні дози до 177 разів кратні рекомендованій добовій дозі для людини (4,2 мг/кг) не наносили шкоди плоду. Також не виявлено несприятливого пре- і постнатального впливу на потомство. У кролів 96-кратна рекомендованій для людини доза призводила до абортів та резорбцій плоду на фоні материнської токсичності. Довготривалих досліджень карциногенності не проводилось, три дослідження мутагенності були негативними. Вищезгадані дози у щурів не впливали на фертильність самців і самок.

Інформація щодо впливу на плід:

Крофелемер – це ботанічний препарат, пероральний інгібітор двох функцій епітеліальних клітин кишечника, які регулюють секрецію рідини, попереджаючи її втрату при діареї.

Препарат призначається для полегшення симптомів неінфекційної діареї у пацієнтів з ВІЛ/СНІД, які отримують противірусне лікування. Препарат мінімально абсорбується, концентрація в плазмі є нижчою за рівень визначення (поріг 50 нг/мл). Метаболітів не виявлено.

Невідомо, чи крофелемер проникає через плаценту у людини. Молекулярну вагу ботанічного препарату неможливо визначити через інтенсивну полімеризацію. Системна концентрація є мінімальною і вплив на ембріон/плід видається малоймовірним.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання крофелемеру в період лактації у людини. Препарат мінімально абсорбується, тому екскреція клінічно значимої кількості до грудного молока є малоймовірною.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 11.07.2022 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 11.07.2022 р.

Назва англійською мовою:  cyclopentolate.

Група/призначення:

Парасимпатолітик, офтальмологічний препарат.

Альтернативні назви / синоніми: циклогіл.

Діюча речовина: циклопентолат.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про використання циклопентолату офтальмологічного в період вагітності у людини. Репродуктивні дослідження у тварин не проводились. Кількість препарату, яка абсорбується до системної циркуляції невідома. Для зниження цієї кількості виробник рекомендує використовувати тільки 1 краплю препарату в кожне око, після чого натискати на носослізний канал протягом 2-3 хвилин.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження в експериментальних тварин не проводились, також не проводились дослідження карциногенності та мутагенності.

Інформація щодо впливу на плід:

Циклопентолат офтальмологічний є антихолінергічним препаратом для місцевого застосування. Призначається для медикаментозного мідріазу (розширення зіниці) та циклоплегії (параліч війкового м’язу). Хоча кількість, яка проникає до системної циркуляції невідома, ймовірно, вона є низькою. У молодших пацієнтів, особливо немовлят, є ризик виникнення побічних ефектів з боку центральної нервової, серцево-судинної, дихальної  систем.

Невідомо, чи циклопентолат проникає через плаценту, молекулярна вага препарату припускає такий трансфер. Невідома кількість, яка проникає до системної циркуляції, видається низькою.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання препарату в період лактації у людини. Молекулярна вага припускає екскрецію до грудного молока. Кількість, яка проникає до системної циркуляції видається низькою, для зниження цієї кількості виробник рекомендує використовувати тільки 1 краплю препарату в кожне око, після чого натискати на носослізний канал протягом 2-3 хвилин.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” – https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501664/.

Адаптовано 11.07.2022 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 11.07.2022 р.

Назва англійською мовою:  cysteamine ophthalmic.

Група/призначення:

Засіб для зниження рівня цистину.

Альтернативні назви / синоніми: цистадропс.

Діюча речовина: цистеамін.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини – дані від експериментальних тварин припускають помірний ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про використання цистеаміну офтальмологічного в період вагітності у людини. Дані від одного виду тварин припускають помірний ризик, але відсутність досвіду застосування у людини, невідома кількість препарату, що проникає до системної циркуляції не дозволяє коректно оцінити ризик для ембріону/плода. Для зменшення кількості препарату, яка б досягла системної циркуляції (при вагітності та лактації), рекомендовано після закапування натиснути на слізний канал в кутику ока, принаймні, на 1 хвилину, а потім видалити зайву кількість, яка не всмокталась.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились  у щурів. Пероральні дози на рівні 0,2-0,7 від рекомендованої підтримуючої у людини, виходячи з площі поверхні тіла, продемонстрували тератогенність і фетотоксичність. Було діагностовано наступні вади: розщілину хребта, кіфоз, дефект міжшлуночкової перетинки серця, мікроцефалію, екзенцефалію. Токсичний вплив на плід проявився внутрішньоутробною загибеллю та затримкою розвитку.

Досліджень карциногенності не проводилось. Два дослідження мутагенності дали негативний результат, а одне – позитивний. Також відзначили зниження фертильності дорослих тварин і зниження виживання їхнього потомства.

Інформація щодо впливу на плід:

Це препарат, який знижує рівень цистину, призначається для лікування пацієнтів з цистинозом. Застосовується по одній краплі в кожне око щогодини протягом дня. Кількість, яка потраплятиме до системного кровотоку невідома, але вважається значно нижчою за пік концентрації у плазмі після перорального застосування. Рівень зв’язування препарату з білками плазми, метаболізм, період напіввиведення  у випадку системної абсорбції не відомі. Це єдиний препарат цього класу.

Невідомо, чи цистеамін проникає через плаценту у людини, його молекулярна вага  такий трансфер припускає. Системна абсорбція очікується низькою.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання препарату в період лактації у людини. Молекулярна вага припускає екскрецію до грудного молока з незначним системним проникненням, як вважається.

Для зменшення кількості препарату, яка б досягла системної циркуляції, рекомендовано після закапування натиснути на слізний канал в кутику ока, принаймні, на 1 хвилину, а потім видалити зайву кількість, яка не всмокталась.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.

Адаптовано 11.07.2022 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 11.07.2022 р.

Назва англійською мовою:  atropine ophthalmic.

Група/призначення:

Засоби, що діють на органи чуття. Мідріатичні і циклоплегічні засоби.

Альтернативні назви / синоніми: атропін офтальмологічний.

Діюча речовина: атропіну сульфат.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про використання очних крапель атропіну сульфату в період вагітності у тварин та людини. У невагітних пацієнтів до системного кровотоку абсорбується дуже мала кількість препарату, що, як вважається, не становить ризику для ембріону/плода.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження в експериментальних тварин не проводились. Тест на мутагенність був негативним, фертильність не порушувалась.

Інформація щодо впливу на плід:

Атропіну сульфату краплі очні є антихолінергічним препаратом. Призначається для циклоплегії, мідріазу та педалізації здорового ока в процесі лікування амбліопії. Препарат частково метаболізується до неактивних метаболітів, рівень зв’язування з білками плазми становить приблизно 44%.

Здорові невагітні індивіди віком 24-29 років отримали 0,3 мг атропіну місцево в одне око. Концентрація в плазмі l-гіосциаміну (лівообертальний компонент рацемічного атропіну) визначалась ще до 8 годин після дози. Середня максимальна концентрація в плазмі становила 288 пг/мл, термінальний період напіввиведення  – 2,5 години. В іншому дослідженні невагітні пацієнти віком 26-66 років перед хірургічним втручанням отримали одноразово місцево в око 0,4 мг атропіну.  Середня концентрація в плазмі склала 860 пг/мл.

Невідомо, чи атропіну сульфат краплі очні проникають через плаценту у людини. Молекулярна вага препарату припускає такий трансфер, але кількість, яка абсорбується до системної циркуляції є дуже малою.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання атропіну сульфату очних крапель в період лактації у людини. Молекулярна вага препарату припускає екскрецію до грудного молока. Концентрація в плазмі була дуже низькою, проте слідові кількості виявляються в грудному молоці. Вплив на немовля на грудному вигодовуванні є невідомим, якщо взагалі існує.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.

Адаптовано 11.07.2022 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 11.07.2022 р.

Назва англійською мовою:  conivaptan.

Група/призначення:

Антагоніст рецептору вазопресину.

Альтернативні назви / синоніми: вапрізол.

Діюча речовина: коніваптан.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини – дані від експериментальних тварин припускають помірний ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини – потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутня інформація про використання коніваптану в період вагітності у людини. В одного з двох видів тварин спостерігали токсичний вплив на розвиток плодів у вигляді загибелі. Вплив на ембріон/плід є ймовірним. Відсутність досвіду використання у людини не дозволяє належно оцінити ембріо/фетальний ризик. Якщо вагітна потребує лікування препаратом, її слід інформувати про потенційний ризик (аборт або загибель плоду/новонародженого).

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. При введенні самкам щурів добової внутрішньовенної болюсної* дози, яка призводила до системного впливу, меншого від отримуваного людиною від терапевтичної дози, виходячи з AUC** перед паруванням і протягом перших 7 днів вагітності спостерігали подовження діеструсу, зниження фертильності, зростання частоти пре-  і пост імплантаційних втрат. Ці дози не впливали на фертильність самців. На фоні добових доз, які призводять до системного впливу, нижчого за отримуваний у людини в період органогенезу (7-17 дні) не відзначали істотного впливу на матерів і плодів. У випадку подовження лікування до 20 дня лактації не спостерігали ознак материнської токсичності, але дитинчата демонстрували зниження рівня виживання, затримку фізичного та психічного розвитку, включно з статевим дозріванням та затримку розвитку рефлексів. При зменшенні добової дози на 1/2 і більше не фіксували несприятливих ефектів у потомства.

У вагітних кролів, які отримали добові внутрішньовенні дози в період органогенезу, що призводили до меншого системного впливу, не відзначали несприятливого впливу на плід на фоні материнської токсичності. Введення препарату щурам в пологах призводило до їх затримки. Описані вище дози спричиняли підвищення частоти перинатальної смертності дитинчат. Такі наслідки можуть бути вторинними до впливу на окситоцинові рецептори у щурів.

У мишей і щурів не спостерігали карциногенності на фоні добових доз, які вводили за допомогою зонду протягом 2 років (ці дози призводили до системного впливу, який у 6 та 2 рази перевищував отримуваний у людини відповідно). Препарат не продемонстрував мутагенності та кластогенності в кількох дослідженнях. Коніваптан проникає через плаценту щурів з досягненням концентрації в тканинах плода до 10% від показника у плазмі матері, а рівень в плаценті є в 2,2 рази вищим від рівня в плазмі матері. Коніваптан повільно виводився з тканин плода, що може свідчити про можливість накопичення.

Інформація щодо впливу на плід:

Коніваптан є не пептидним подвійним антагоністом аргінінових рецепторів вазопресину. Призначається  для лікування еуволемічної гіпонатріемії (тобто, синдрому неадекватної секреції антидіуретичного гормону або при гіпотиреозі, наднирниковій недостатності, легеневих розладах тощо) у стаціонарних пацієнтів. Вводиться шляхом тривалої внутрішньовенної інфузії кілька днів. Середній період напіввиведення після закінчення інфузії становить 5 годин. Препарат щільно зв’язується з білками плазми (на рівні 99%). Деякі метаболіти демонструють активність на рівні показника основної сполуки, але середня активність метаболітів становить 7% від активності коніваптану.

Невідомо, чи коніваптан проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага та тривалість призначення припускають проникнення препарату до ембріону/плода.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання коніваптану в період лактації у людини. Невідомо, чи коніваптан проникає до грудного молока. Молекулярна вага та тривалість призначення припускають екскрецію до грудного молока. Наслідки впливу препарату на немовля на грудному вигодовуванні невідомі. У дорослих пацієнтів спостерігали виражений токсичний вплив на ряд систем та органів. Оскільки препарат є слабкою основою, захоплення іонів у відносно кислому середовищі молока дозволяє препарату накопичуватись в молоці. Допоки немає інформації про концентрацію коніваптану в грудному молоці, жінкам, яких лікують коніваптаном, не слід годувати дітей грудним молоком.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.

Адаптовано 07.07.2022 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 07.07.2022 р.

Назва англійською мовою:  colistimethate.

Група/призначення:

Антибактеріальні засоби для системного застосування.

Альтернативні назви / синоніми: колістин, коломіцин.

Діюча речовина: колістиметат натрію.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини – дані від експериментальних тварин припускають помірний ризик.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про асоціацію колістиметату з вродженими вадами.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження у мишей, щурів, кролів не виявили порушень фертильності.

Препарат не продемонстрував тератогенності у щурів при використання внутрішньом’язових доз, які у 0,13 та 0,30 разів перевищували максимальну рекомендовану для людини, виходячи з площі поверхні тіла. У кролів дози, на рівні 0,25 та 0,55 від максимальної рекомендованої для людини, призводили до клишоногості у 2,6% та 2,9% плодів відповідно. На фоні найвищих доз відзначили підвищення частоти резорбції ембріонів у кролів.

Інформація щодо впливу на плід:

Колістаметат проникає через плаценту у людини.

Застосування препарату під час вигодовування:

Колістиметат проникає до грудного молока. Співвідношення молоко : плазма складає 0,17-0,18. Відомо про 3 потенційні проблеми, пов’язані з лікуванням препаратом: модифікація кишкової флори, прямий вплив на немовля, ускладнення інтерпретації результатів культури у випадку необхідності обстеження з приводу гіпертермії.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” – https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501329/.

Адаптовано 04.07.2022 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 04.07.2022 р.

Назва англійською мовою:  glycerin.

Група/призначення:

Препарати, які розм’якшують калові маси, засоби для місцевого застосування.

Це 1,2,3-пропантріол, спирт, який використовується в якості діуретика, проносного, у складі сиропів і крапель від кашлю, зволожувача і пом’якшувача в лосьйонах та інших засобах для догляду за шкірою.

Альтернативні назви / синоніми: гліцерол.

Діюча речовина: гліцерин.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Гліцерин є натуральним компонентом тіла. Спеціальних досліджень з гліцерином не проводилось. Доступне одне повідомлення про використання гліцерину в період вагітності.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Гліцерин є природнім компонентом крові більшості ссавців як результат гідролізу тригліцеридів в жировій тканині. У щурів гліцерин впливав на хромосоми кісткового мозку та статевих клітин самців. Клінічне значення таких даних невідоме.

Інформація щодо впливу на плід:

У 2013 році повідомили про 24-річну жінку в терміні 22 тижнів вагітності, яка у терміні 6 тижнів отримувала меропенем в дозі 3 грами/день та цефотаксим в дозі 2 грами/день з приводу абсцесу головного мозку. Для зменшення внутрішньочерепного тиску було призначено гліцерин в дозі 20 грам/день. Народилась здорова дівчинка вагою 2890 грам.

Гліцерин проникає через плаценту. Безпосередньо після народження в плазмі підвищується рівень гліцерину та вільних жирних кислот, що відображає перехід з джерела енергії переважно  з вуглеводів на змішане джерело позаутробно з вуглеводів і жирів.

Застосування препарату під час вигодовування:

Додавання гліцерину до корму корів не призводило до зниження продукції молока.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Гліцерин використовують в кріоконсервації сперматозоїдів і ембріонів людини. Вагінальні лубриканти з вмістом гліцерину можуть порушувати рухливість сперматозоїдів. У  самців щурів пероральна доза 100 мг/кг не впливала на фертильність.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 04.07.2022 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 04.07.2022 р.

Назва англійською мовою:  colestipol.

Група/призначення:

Гіполіпідемічні препарати, секвестрант жовчних кислот.

Колестіпол є співполімером діетилентріаміну (інформація в кінці статті) та епіхлоргідрину (інформація в кінці статті). Це щільно зшита, нерозчинна аніонообмінна смола, яка зв’язує жовчні кислоти для зниження рівня холестерину і, можливо, триглицеридів.

Альтернативні назви / синоніми: колестид.

Окремо інформація про діетилентріамін та епіхлоргідрин в кінці статті.

Діюча речовина: колестіпол.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини – потенційно токсичний.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про використання колестіполу в період вагітності у людини. Препарат має дію, подібну до холестираміну. Колестіпол не абсорбується до системного кровотоку і тому не чинить прямого впливу на плід. Тривале застосування може призводити до зниження кишкової абсорбції жиророзчинних вітамінів, таких як А, D, E, K. Відомо, що холестирамін спричиняє дефіцит вітаміну К у матері і плода, що призводить до кровотеч. Для попередження таких ускладнень виробник пропонує приймати перорально вітамін К. Зупинка лікування для зниження рівня холестерину на період вагітності не вплине на тривале лікування гіперліпідемії, тому слід припинити вживання препарату на період вагітності.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів і кролів з дозами понад 1000 мг/кг/день без несприятливого впливу на плід. При введенні препарату щурам протягом 18 місяців не відзначали утворення пов’язаних з препаратом пухлин, дослідження мутагенності та карциногенності були негативними.

Інформація щодо впливу на плід:

Невсмоктуваний комплекс колестіполу і жовчних кислот в кишечнику виводиться з фекаліями. Препарат призначається в якості додатку до дієти для зниження рівня в сироватці холестерину та ліпопротеїдів низької щільності у пацієнтів з первинною гіперліпідемією з неефективністю дієти. Менш, ніж 0,17% материнської дози абсорбується до системного кровотоку, тому не очікується несприятливого впливу на плід у випадку призначення рекомендованих доз.

Застосування препарату під час вигодовування:

Абсорбція колестіполу до системного кровотоку дуже низька – менше 0,17% материнської дози, тому не очікується прямого впливу на немовля на грудному вигодовуванні. Тривале використання препарату може призводити до зниження у матері абсорбції жиророзчинних вітамінів, таких як вітаміни А, D, E, K. Внаслідок цього виникає дефіцит цих вітамінів і, відповідно зменшення їх кількості в грудному молоці.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Діетилентріамін (diethylenetriamine) використовується у виробництві смол, хелатуючих агентів, добавок до палива, інгібіторів корозії. В досьє європейської хімічної агенції (ECHA) зазначено, що діетилентріамін не призводить до виникнення вроджених вад при введенні перорально самцям і самкам щурів за два тижні до парування і надалі до 4-го дня після пологів дози 300 мг/кг/день. Інше дослідження зафіксувало  постімплантаційні втрати та збільшення тривалості вагітності у щурів, які отримали дози 100 і 300 мг/кг/день. На фоні дози 300 мг/кг/день відмічено зменшення споживання їжі вагітними щурами. Відсутня інформація про можливий вплив на репродукцію і лактацію.

Епіхлоргідрин (epichlorohydrin). Це 1-хлоро-2,3-епоксипропан, хлорорганічна сполука та епоксид. Використовується у виробництві пластику, смол, гліцерину. Виходячи з даних від експериментальних тварин не очікується підвищення частоти вроджених вад. При інгаляційному введенні дози до 25 ppm (parts per million; частин на мільйон) не відбувалось несприятливого впливу на плід на фоні материнської токсичності. Також не спостерігали підвищення частоти вроджених вад при введенні через зонд доз до 160 мг/кг/день в період вагітності. Вплив епіхлоргідрину на самців щурів і кролів продемонстрував токсичність для яєчок у вигляді атрофії, збільшення числа сперматозоїдів аномальної форми, зниження фертильності, що пояснюється оксидативним стресом. Ці ефекти були зворотними. Одне дослідження визначило найнижчу дозу, яка спричиняла ефект – 3,3 мг/кг/день. Відсутні повідомлення про вплив агенту в період вагітності у людини.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 04.07.2022 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 04.07.2022 р.

Назва англійською мовою: 

Collagenase Clostridium histolycticum.

Група/призначення: дерматологічний препарат.

Це фермент, який виробляється бактерією Clostridium histolycticum і демонтує колаген.

Призначається для лікування контрактури Дюпюїтрена (долонний фіброматоз, хвороба Дюпюїтрена) — повільно прогресуюче захворювання, що приводить до ущільнення і вкорочення долонного апоневрозу, внаслідок чого формується згинальна установка пальців і стійкі контрактури міжфалангових суглобів, з’являються лійкоподібні втягування на кисті).

Препарат вводиться безпосередньо в хорду на долоні.

Альтернативні назви / синоніми: ксіафлекс, ксіапекс.

Діюча речовина:

Колагеназа Clostridium histolycticum.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісна.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини – ймовірно сумісна.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про використання колагенази Clostridium histolycticum в період вагітності у людини. В результаті місцевого лікування в системному кровотоці не виявляється кількісно значимого рівня препарату. Практично у всіх пацієнтів, лікованих цим препаратом, формуються антитіла. Клінічне значення цього явища для розвитку плода залишається невідомим.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження у щурів не виявили несприятливого впливу на плід при введенні внутрішньовенно доз, які у 45 разів перевищували рекомендовану дозу для людини, виходячи з площі поверхні тіла. Аналогічні дози не порушували розвиток ембріону на ранніх стадіях розвитку і не впливали на фертильність.

Досліджень карциногенності не проводилось. Дослідження мутагенності і кластогенності були негативними.

Інформація щодо впливу на плід:

Колагеназа Clostridium histolycticum є поліпептидом, який складається з двох мікробних колагеназ (протеїназ), колагенази AUX-I та колагенази AUX-IІ.

Після введення в хорду не фіксується вимірювальна кількість препарату в системній  циркуляції (нижня границя визначення для AUX-I та AUX-II в плазмі людини становить 5 і 25 нг/мл відповідно).

Невідомо, чи колагеназа проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага AUX-I та AUX-II та не визначальний рівень в крові свідчить проте, що істотний вплив на ембріон/плід є малоймовірним.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання препарату в період лактації у людини. Молекулярна вага AUX-I та AUX-II та не визначальний рівень в крові свідчить проте, що істотний вплив на немовля на грудному вигодовуванні є малоймовірним.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.

Адаптовано 04.07.2022 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 04.07.2022 р.