АТОВАКВОН

Група/призначення:

Антипротозойний препарат; аналог убіхінону (коензиму Q). Покази: пневмоцистна пневмонія, викликана Pneumocystis jirovecii, токсоплазмоз, малярія.

Призначається для профілактики та лікування пневмоцистної пневмонії, нечутливої до триметоприму (протимікробний препарат)/сульфаметоксазолу (сульфаніламід).

В комбінації з прогуанілом (антималярійний препарат) призначається для лікування малярії.

Без зазначення в інструкції призначають для лікування бабезіозу (в комбінації з хініном (антималярійний препарат) та /або кліндаміцином (бактеріостатичний антибіотик), та /або азитроміцином (антибіотик–макролід); для лікування токсоплазмозу в комбінації з піріметаміном (антималярійний препарат).

Малярія – інфекційне захворювання, викликане малярійним плазмодієм, передається людині через укуси комарів роду Anopheles. Перебіг хвороби супроводжується гарячкою, ознобом, спленомегалією, гепатомегалією, анемією, характеризується хронічним перебігом з можливістю рецидивів.

Пневмоцистна пневмонія, збудник Pneumocystis jirovecii (попередня назва Pneumocystis carinii) — внутрішньоклітинний патоген легенів, який викликає пневмонію у людей, що мають імунодефіцитний статус, що пройшли процес трансплантації внутрішніх органів, хіміотерапію, або при наявності вроджених вад. Хоча P. Jirovecii класифікується як гриб, він не піддається лікуванню стандартними протигрибковими засобами.

Бабезіоз – (піроплазмоз) – гостре інфекційне захворювання людини та тварин, яке характеризується інтоксикацією, лихоманкою, анемією, жовтяницею, з важким прогресуючим перебігом. Це трансмісивна паразитарна зоонозна інфекція.

Альтернативні назви / синоніми:

Атовакуон, мепрон. Комбінований препарат маларон (атоваквон та прогуаніл).

Діюча речовина: атоваквон.

Рекомендації при вагітності:

Сумісний; користь для матері перевищує ризик для плода.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про застосування у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Введення атоваквону не призводило до зростання частоти вроджених вад розвитку у щурів та кролів, однак, дози у кролів обмежувались до ½ дози для людини через токсичність.  Опубліковані дані про використання у людини охоплюють тільки ІІ та ІІІ триместри.

Рев’ю 1999 року стверджує, що атоваквон не слід призначати при вагітності. На противагу цьому, огляд 2004 року дійшов висновку, що комбінація двох препаратів атоваквон/прогуаніл (антималярійний препарат) хоч і не рекомендується при вагітності, але можлива при відсутності альтернативи. В будь-якому випадку користь для матері перевищує невідомий ризик для плода і препарат не слід відміняти через вагітність.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Інструкція до препарату інформує про токсичні реакції у щурів та кролів. Введення вагітним щурам призводило до концентрації в плазмі плода препарату та його метаболітв на рівні 18% та 60% від материнського в середині та наприкінці вагітності, відповідно. У щурів не спостерігали несприятливих наслідків при концентрації в плазмі матері, яка в 2-3 рази перевищувала рекомендовану для людини. У кролів при концентрації в плазмі матері на рівні ½ від визначеної у людини спостерігали зменшення ваги та виживання плодів. При цьому відзначали материнську токсичність і цілком ймовірно, що наслідки у плодів частково або повністю викликалися таким впливом на материнський організм. В цей же час концентрація в плазмі плодів становила 1/3 від материнської. Дослідження 2012 року у мишей, інфікованих токсоплазмозом, виявило зменшення вираженості гепатиту, спленомегалії, коліту, міокардиту, а також втрат плодів.  У 2014 році при експериментах на мишах виявили, що комбінація атоваквону з диклазурилом (ветеринарний препарат) захищала від фетально-материнського токсоплазмозу синергічно.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Невідомо, чи атоваквон проникає до плаценти. Молекулярна вага, відсутність метаболізму (зв’язування з білками 99,9%) та довгий період напіввиведення (67-78 годин) це припускають.

Група дослідників повідомляє про прийом атоваквону в комбінації з іншими антималярійними препаратами 90 вагітними в Таїланді в ІІ-ІІІ триместрах. Не спостерігали несприятливих наслідків ні у матерів, ні в новонароджених.

Дослідження на основі виписаних рецептів не виявило зростання частоти вроджених вад у немовлят, які зазнали пренатального впливу атоваквону та прогіанілу: 93 з впливом у терміні 3-8-ми днів після запліднення та 149 – в І триместрі. Оскільки дослідження базувалось на аналізі виписаних рецептів, тривалість та частота прийому препаратів не з’ясовані.

Повідомлення 2012 року інформує про наступні результати 133 вагітностей, при яких матері звернулися до тератологічної інформаційної служби з приводу прийому атоваквону в комбінації з прогуанілом: 7 немовлят з вродженими вадами, включно з гідронефрозом, дисплазією кульшового суглоба, гастрошизисом та аненцефалією; 3 генетичні дефекти.

Антенатальна клініка в Таїланді повідомляє про 24 вагітних з позитивним тестом на малярію, яких лікували атоваквоном (20 мг/кг/день), прогуанілом (8 мг/кг/день) та артесунатом (антималярійний препарат; 4 мг/кг/день). Метою дослідження було вивчення фармакокінетики препаратів при вагітності. Лікування починали в середньому у 28,5 тижнів (19,1–35,9 тижнів). Терапія не призвела до несприятливих наслідків ані в матері, ані в дитини.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання у людини. Інструкція до препарату повідомляє, що концентрація атоваквону в молоці щурів становила 1/3 материнського рівня.

Препарат вважається потенційно токсичним і грудне вигодовування не рекомендоване при вживанні атоваквону.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Згідно з інструкцією до препарату він не порушує фертильності у самок та самців щурів при дозах, які в 7,3 рази перевищують рекомендовані для лікування малярії у людини.

Інформація про вплив на фертильність у людини відсутня.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 29.05.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 30.05.2016 р.