АЛЮМІНІЙ

Група/призначення:

Алюміній та його солі використовуються в якості харчових добавок та безрецептурних лікарських засобів. Хоча колись солі алюмінію класифікували як такі, що не абсорбуються, подальші більш чутливі вимірювання припустили, що пероральний прийом продуктів харчування з вмістом солей алюмінію, є істотним джерелом біодоступного алюмінію.

Альтернативні назви / синоніми: немає.

Діюча речовина: алюміній.

Рекомендації при вагітності:

Сумісний в цілому при відсутності додаткового впливу.

Рекомендації при лактації:

Сумісний в цілому при відсутності додаткового впливу.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Алюміній порушує розвиток плодів в експериментальних тварин при токсичних для матері рівнях. Відсутня інформація  про результати впливу при вагітності у людини.

Алюміній не є обов’язковим елементом для розвитку людини і тому немає дефіцитних станів з цим пов’язаних. Тому необхідно, по можливості, мінімізувати вплив алюмінію на організм. Необмежене використання алюмінійвмісних антацидних препаратів та ОТС-антацидів (оver the counter, безрецептурні препарати) в період вагітності не рекомендується.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

У 2012 році китайські дослідники повідомили про зниження основних репродуктивних гормонів у самок щурів при пероральному введенні алюмінію, в той час як рівень тестостерону зростав в групі тварин, в яких застосовували середні дози, але не в групі з найвищим рівнем доз. Деякі дослідження свідчать, що алюміній проникає через плаценту і накопичується в тканинах плода. При цьому відзначали асоціацію з підвищенням частоти загибелі та резорбції плодів у щурів, порушений розвиток скелету та зміни в навчанні, запам’ятовуванні, нейромоторному розвитку лікованого потомства.

Рев’ю інших досліджень у мишей, щурів та кролів аналізувало, чи введення алюмінію з харчуванням призводить до істотної акумуляції у вагітних тварин та їхніх плодів. Висновки були неоднозначними та суперечливими. Так, при більшості з досліджень, рівень алюмінію у плодів визначали не одразу після впливу, тому він міг виводитись з організму як матері, так і плода, що не дозволяє  чітко оцінити результат.

Перорально призначений алюмінію нітрат* викликає залежні від дози аномалії скелету у плодів щурів, але тільки при однозначно токсичних для матері дозах. Введення з харчуванням мишам 500 та 1000 ppm (частин на мільйон, parts per million) алюмінію протягом вагітності призводило до токсичних наслідків у матерів та потомства.

Однак, в більшості експериментів аномалії у плодів асоціювались з парентеральним введенням алюмінію.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

У 1998 році повідомили про 9-річну дитину з фатальним нейродегенеративним захворюванням, в якої у віці 2 місяців діагностували затримку розвитку. У віці 4 місяців виявлено когнітивні порушення, мультифокальні судоми, спастичну тетраплегію, затримку росту, спастичність. Рентгенологічне дослідження зафіксувало слабку мінералізацію і порушення розвитку кісток таза та кульшових суглобів.

При аутопсії діагностовано атрофію кори головного мозку та виражену дегенерацію центральної нервової системи; генетичних та інфекційних причин не виявлено. Ретроспективне опитування матері прояснило, що вона приймала протягом всієї вагітності в середньому 75 антацидних таблеток щодня – до 15000 мг/день (кожна таблетка містить 200 мг алюмінію гідроокису). Подальше дослідження тканин дитини виявило контамінацію алюмінієм. Хоча результати узгоджуються з токсичністю алюмінію для кісткової системи та головного мозку, цей випадок не може демонструвати причинно-наслідкового зв’язку між впливом алюмінію та захворюванням померлої дитини.

Повідомлення 1980-1990 років припускали, що застосування забруднених алюмінієм внутрішньовенних розчинів викликають токсичність у недоношених новонароджених. Також припущено роль алюмінію в неврологічному розвитку немовлят та остеопенії. У 1980 роках виявили забруднення алюмінієм деяких дитячих сумішей на соєвій основі, а у 1990 – сумішей з казеїнових гідролізатів. У 2011 році дослідники FDA оцінили навантаження на організм алюмінію з вакцин на рівні, не вищому за двократний отримуваний з харчуванням. Автори дійшли висновку, що така експозиція  не представлятиме великого ризику (токсичності) при правильно  призначеній імунізації.

Солі алюмінію використовуються при деяких вагінальних душах. Наявні дані не дозволяють оцінити вплив на плід при такій процедурі в період вагітності.

Вплив твердих частинок алюмінію на материнський організм протягом всієї вагітності асоціювався з прееклампсією (співвідношення шансів 1,05, 95% ДІ 1,03-1,18). Біомоніторингове дослідження в групі вагітних в популяції [арабських] бедуїнів повідомляє про можливу асоціацію між впливом алюмінію та малими аномаліями розвитку у немовлят.

Китайське дослідження 2016 року повідомляє про асоціацію між вмістом алюмінію у волоссі матерів та підвищеним ризиком певних вроджених вад серця. Однак, матері дітей з вадами частіше палили, жили біля заводів або звалищ і, ймовірно, не приймали фолієвої кислоти при вагітності. Вміст алюмінію у волоссі чітко не асоціювався із загальним навантаженням сполуки на організм. Також не продемонстровано механізму впливу алюмінію на формування вроджених вад серця.

Застосування препарату під час вигодовування:

Алюміній проникає до грудного молока в невеликій кількості. Як зазначалось вище, у 1980 роках виявили забруднення алюмінієм деяких дитячих сумішей на соєвій основі, а у 1990 – сумішей з казеїнових гідролізатів. Ця невелика кількість алюмінію не асоціювалась з токсичними ефектами у новонароджених. Однак, деякі дослідження припустили, що у новонароджених підвищується гастроінтестинальна абсорбція алюмінію, а екскреція з нирками може  зменшуватись. Накопичення алюмінію в кістковій тканині слід моніторувати при порушенні функції нирок, і, відповідно, зменшеній екскреції.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

При інтраперитонеальному введенні самцям мишей алюмінію нітрату в дозах 1/16 чи 1/8 LD50 (середня летальна доза, median lethal dose,  “lethal dose, 50%”) виникала тестикулярна токсичність, але при цьому не відзначали аномалій та зменшення рухливості сперматозоїдів. Китайське дослідження у самців щурів, лікованих перорально алюмінієм протягом 120 днів в дозах 128,36 та 256,72 мг/кг, відзначає зменшення ваги яєчок та придатків, пригнічення сперматогенезу та активності тестикулярних гормонів, а також зростання кількості аномальних сперматозоїдів на фоні обох цих доз.

Дослідження у щурів зі стрептозотоцин – індукованим діабетом (експериментальна модель цукрового діабету) виявило, що алюміній посилював несприятливі наслідки діабету на яєчка, що призводило до більшого зниження кількості та рухливості сперматозоїдів, а також рівня фолікулостимулюючого гормону в сироватці.

Невелика кількість дослідження проводилась для з’ясування впливу алюмінію на сперму у людини. Одні з них виявили, що підвищений рівень алюмінію знижує тільки рухливість сперматозоїдів, а інші – впливає тільки на кількість.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 26.11.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 28.11.2016 р.