ВАЛДЕКОКСИБ

Група/призначення:

Нестероїдний протизапальний препарат.

Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) – група різних за хімічною структурою препаратів, які мають протизапальну, анальгетичну, жарознижувальну та антиагрегатну дії.

В значній мірі їхня ефективність пов’язана зі здатністю пригнічувати синтез простагландинів* через вплив на фермент циклооксигеназу.

Покази: ревматоїдний артрит, остеоартрит, первинна дисменорея.

Альтернативні назви / синоніми: бекстра.

Діюча речовина: валдекоксиб.

Рекомендації при вагітності:

Дані про застосування у людини припускають ризик в І та ІІІ триместрах.

Рекомендації при лактації:

Відсутня інформація про застосування у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Пригнічення синтезу простагландинів при вагітності призводить до внутрішньоутробного звуження [закриття] артеріальної протоки. При лікуванні в ІІІ триместрі, ближче до пологів, може виникати персистуюча легенева гіпертензія у новонароджених. Препарати цієї групи пригнічують настання пологів  пролонгують вагітність, як в людини, так і у тварин.

Жінкам, які намагаються завагітніти, не слід приймати  будь-які інгібітори простагландинів, оскільки в різних видів тварин продемонстровано блокування імплантації бластоцисти цими препаратами.

Крім того, НПЗП асоціюються з самовільним перериванням вагітності та вродженими вадами: серця, орофаціальними розщілинами, гастрошизисом. Правда, ризик виникнення таких вад вважається невисоким.

Валдекоксиб є НПЗП другого покоління. Він вилучений з фармацевтичного ринку США та Канади через стурбованість щодо підвищеного ризику серцево-судинних подій та потенційно небезпечних для життя шлунково-кишкових кровотеч.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Преклінічні дослідження представлені FDA та підсумовані в інструкції не продемонстрували несприятливого впливу на фертильність самців щурів, яким вводили дози, в 3-6 разів вищі від рекомендованих для людини, виходячи з концентрації в плазмі. У самок щурів спостерігали зниження овуляції та зростання частоти втрати вагітностей, при введенні дози з досягненням концентрації в плазмі, яка вдвічі перевищувала отримувану у людини при лікуванні. Вважається, що ці наслідки пов’язані з пригніченням синтезу простагландинів. Не спостерігали зростання частоти вроджених вад у потомства щурів, лікованих при вагітності дозою, що в 19 разів перевищувала терапевтичну. Скелетні аномалії виникали у потомства кролів, лікованих при вагітності дозами, що в 72 рази перевищували рекомендовану для людини. При введенні вагітним щурам на пізніх термінах та в період лактації доз, що в 7 разів перевищували терапевтичну відзначали зменшення виживання та ваги плодів. Валдекоксиб виявляли в молоці щурів.

Інформація щодо впливу на плід:

Досвід застосування обмежений.

Невідомо, чи валдекоксиб або його активний метаболіт проникає до плаценти. Це припускає його молекулярна вага, жиророзчинність та відносно довгий період напіввиведення, проте високий рівень зв’язування з білками обмежить кількість, яка проникне до плода.

Комбіноване популяційне когортне наглядове дослідження 2001 року оцінювало ризик несприятливих результатів вагітностей при прийомі НПЗП.  Не виявлено асоціації з вродженими вадами, передчасними пологами, низькою вагою новонароджених. Проте виявлено зв’язок з самовільними викиднями. Подібне дослідження 2001 року не виявило асоціації з вродженими вадами в цілому, але з вродженими вадами серця та орофаціальними розщілинами. Крім того, дослідження 2003 року повідомляє про істотну асоціацію між прийомом НПЗП на ранніх термінах вагітності та самовільними викиднями.

Застосування препарату під час вигодовування:

Валдекоксиб виявлявся в грудному молоці  при призначенні жінкам парекоксибу, який метаболізується до валдекоксибу. При введенні одноразової дози 40 мг внутрішньовенно 40 жінкам в період лактації після пологів через 21,8 годин після дози не виявляли порушень у немовлят. Середня кількість валдекоксибу в грудному молоці становила 1,82 мкг/кг/день.

Досвід застосування обмежений, вплив на немовля невідомий, тому краще рекомендувати уникати прийому валдекоксибу в період лактації. Хоча американська академія педіатрії вважає НПЗП першого покоління (див. Ібупрофен) сумісними з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Валдекоксиб та інші НПЗП можуть відігравати певну роль, принаймні, у виникненні одного типу непліддя. Пригнічення простагландинів ймовірно збільшує частоту синдрому лютеїнізації неовулюючого фолікулу, при якому підвищується рівень прогестерону в сироватці і спостерігаються ановуляторні цикли. Експерименти у щурів та мавп продемонстрували пригнічення овуляції, асоційоване з інгібіторами простагландинів індометацином (щури) та мелоксікамом (мавпи).

У жінок при ультразвуковому дослідженні розвитку фолікулів виявлено 5-разове зростання частоти вищезазначеного синдрому після прийому  певних НПЗП. Тривале лікування НПЗП, що можливе при хронічному болю та ревматоїдних станах, швидше за все асоціюється з таким протизаплідним ефектом.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 03.07.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 05.07.2016 р.