ДІГІДРОКОДЕЇН

Група/призначення:

Наркотичний анальгетик, агоніст  та протикашльовий засіб.

Наркотичні (опіоїдні) анальгетики – це лікарські засоби природного (рослинного і тваринного), напівсинтетичного і синтетичного походження, що мають значний болезаспокійливий ефект з переважним впливом на ЦНС, а також здатність викликати психічну і фізичну залежність (наркоманію).

За типом впливу на опіоїдні рецептори поділяються на 3 групи:

1. Агоністи (морфін, метадон, фентаніл, тримеперидин (промедол – близький до меперидину), меперидин).
2. Агоністи-антагоністи (буторфанол, бупренорфін, пентазоцин, трамадол).
3. Антагоністи (налоксон, налтрексон).

Агоністи та агоністи-антагоністи використовують в якості анальгетиків, а антагоністи – при отруєнні морфноподібними препаратами.

Альтернативні назви / синоніми: метилморфін.  

Діюча речовина: дігідрокодеїн.

Рекомендації при вагітності:

Дані про використання у людини припускають ризик в ІІІ триместрі.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про застосування у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про вплив препарату на ранніх термінах вагітності та про асоціацію з вродженими вадами розвитку. Однак, відома інформація про кодеїн може бути співставною. Вживання при вагітності для аналгезії асоціюється з неонатальною респіраторною депресією, що характерно для всіх опіоїдів.

Інформація щодо досліджень на тваринах: відсутня інформація.

Інформація щодо впливу на плід: відсутня інформація  (див. статтю Кодеїн).

Застосування препарату під час вигодовування:

Згідно з інструкцією дігідрокодеїн проникає в грудне молоко. У матерів з нормальною активністю CYP2D6* ензимів, які метаболізують препарат, кількість дігідрокодеїну в молоці залежна від дози і є невисокою. При генетичному варіанті прискореного метаболізму дігідрокодеїну концентрація його в молоці може бути вищою за очікувану та небезпечною.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 14.12.2015 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 19.01.2016 р.