МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНА ТОМОГРАФІЯ

Це томографічний метод дослідження внутрішніх органів і тканин з використанням фізичного явища ядерного магнітного резонансу (ЯМР). Метод ґрунтується на вимірюванні електромагнітного відклику атомних ядер, найчастіше ядер атомів водню, а саме на їхньому збудженні за допомогою певної комбінації електромагнітних хвиль у сталому магнітному полі високої напруженості. Цей метод дає змогу одержати високо-контрастне зображення тканин тіла, його широко застосовують у медицині для візуалізації тканин мозку, серця, м’язів, а також новоутворень, порівняно з іншими методами медичної візуалізації (такими, наприклад, як комп’ютерна томографія чи рентгенографія).

Магнітне поле Землі коливається в межах 30-70 мкТл*. Вплив на пацієнта при процедурі МРТ становить приблизно 2Т, а вплив на оператора коливається в межах 5-100 міліТ. Вдосконалення техніки зменшило час процедури МРТ з 15 хвилин до близько 20 секунд і це швидкісне МРТ використовується для візуалізації плодів з 18 тижня вагітності.

1 мілітесла (мТл) – 10⁻³ Тл.

1 мікротесла (мкТл) – 10⁻⁶ Тл.

Альтернативні назви / синоніми: МРТ.

Рекомендації при вагітності:

Тільки при необхідності в особливих випадках.

Рекомендації при лактації:

Сумісна, призначати по необхідності.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

МРТ може викликати нагрівання тканин тіла (Гіпертермія та вагітність). Австрійське дослідження 2008 року припустило, що на пізніх термінах вагітності абдомінальний вплив МРТ, не вищий за допустимі межі для матері, може впливати на плід на рівні, що у 7 разів перевищує межі впливу магнітного поля на загальну популяцію.

Міжнародна комісія з захисту від неіонізуючого випромінювання (International Commission on Non-Ionizing Radiation Protection (ICNIRP) наголошує на необхідності обмеження МРТ для вагітних жінок до рутинного обстеження, за винятком випадків, коли потенційна оцінка ризику/користі може виправдати спеціальні або експериментальні процедури МР.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Дослідження бактерій та лімфоцитів людини в культурі не продемонстрували мутагенного ефекту МРТ. МРТ курячих яєць була сумісною з нормальним розвитком. Хоча одна група дослідників не виявила змін розміру та розвитку посліду мишей при впливі МРТ на вагітних тварин, два інші повідомлення інформували, що при впливі на мишей МРТ на 9 день вагітності протягом 9 або 16 годин силою до 4Тл спостерігали невелике, але істотне зменшення куприко-тім’яного розміру, але не відзначали суттєвого впливу на резорбцію, вагу або частоту вроджених вад розвитку.

Дослідження з використанням штаму мишей, генетично схильних до мальформацій очей повідомило про підвищення частоти таких після МРТ. Однак, це дослідження було обмежено нездатністю кількісно визначити вплив на тварин і не контролювало суворо можливість нагрівання тканин, що асоціюється з індукцією вроджених вад в експериментах з неіонізуючим опроміненням. При іншому дослідженні вагітних мишей імобілізували на годину в один день вагітності між 7,5 та 14,5 днями для впливу на них статичного поля 400 мТл. Автори повідомили про підвищення аномалій у плодів, однак, вони поєднали непов’язані великі та малі аномалії і не проаналізували свої дані з точки зору посліду. Більшість аномалій виявились «закрученим хвостом». Не виявлено зв’язку між днем впливу та наявністю аномалій, що не відповідає загальноприйнятому розумінню тератології. Додатковим недоліком цього дослідження було використання високо інбредних штамів мишей.

Інше дослідження піддавало впливу вагітних мишей полем 7Тл тривалістю 75 хвилин/день протягом більшої частини вагітності. Контрольні тварини зазнали впливу несправжнього магніту зі звуком реального магніту. Не виявлено різниці між групами у вазі та розмірі посліду, а вага потомства залишалась порівняльною до віку 17 тижнів, коли експеримент закінчився. Вплив магнітного поля не змінив результатів тесту на емоційну відповідь та когнітивну функцію в потомства дорослого віку. При дослідженні щоденного внутрішньоутробного впливу статичних магнітних полів у мишей протягом вагітності (1,5-7 Тл) не виявлено несприятливих наслідків для репродуктивного розвитку чи фертильності у самців. Самки, які зазнали такого пренатального впливу, не продемонстрували несприятливих наслідків для фертильності, але мали зменшену плаценту та вагу ембріонів вже при своїх вагітностях. Такі результати відзначали на фоні застосування найсильніших магнітних полів.

Щури з впливом МРТ протягом 35 хвилин в день 4 послідовні дні з 16 дня вагітності та 14 постнатального дня не мали впливу на пам’ять, клітинну смерть, нейрогенез. Додаткове дослідження впливу на вагітних щурів магнітного поля силою 7Тл протягом 75 хвилин на день на 1,5-18,5 дні після запліднення. У потомства не відзначали відхилень у поведінці. При дослідженні у щурів використали тривалий вплив статичного магнітного поля силою 30мТл для відтворення впливу на вагітних операторів МРТ і не виявили підвищення частоти аномалій, але відзначили легке зростання частоти втрати плодів. На дослідження впливу МРТ у вагітних кіз часто посилаються для доказу безпечності, однак, було використано тільки 4 тварини і не повідомлено про оцінку репродуктивної токсичності.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Доступні повідомлення про використання МРТ при вагітності у людини. Попередні повідомлення інформували про застосування МРТ в І триместрі жінкам перед перериванням вагітності. Повідомляється про випадкове проведення МРТ в І триместрі (до діагностики вагітності) 15 жінкам. Одне немовля народилось з агенезією лівої нирки, а інше мало накладання пальців на правій стопі.

Бельгійські вчені повідомили про 751 вагітність з впливом МРТ, з них 44 – в І триместрі. Не виявлено змін ваги новонароджених чи частоти порушення слуху у немовлят.

Канадські вчені у 2016 році ідентифікували 1737 вагітностей з впливом МРТ в І триместрі. При порівнянні з контрольною популяцією ризик вроджених аномалій, неоплазм, втрати зору та слуху не був підвищеним. В субпопуляції з 397 вагітностей з впливом МРТ з використанням гадолінію в будь-якому терміні вагітності виявили підвищений ризик мертвонароджень, неонатальної загибелі, широкого спектру результатів, визначених як ревматологічні, запальні чи інфільтративні стани шкіри.

Акустичний шум зазвичай присутній в системі МРТ. Шум виникає за рахунок швидкого перемикання струмів всередині градієнтних котушок, які контролюють напрямок магнітного поля. Ця перемикання струмів у поєднанні з наявністю сильного магнітного поля спричиняє вібрацію котушок, створюючи гучний стукіт.

Одне дослідження оцінювало слух у 96 новонароджених яким проводилось внутрішньоутробне МРТ в ІІ або ІІІ триместрі (деякі зазнали такого впливу двічі) і не виявило істотного підвищення ризику порушення слуху. Інші дослідження щодо впливу МРТ в ІІ та ІІІ триместрах не виявили підвищення частоти несприятливих результатів вагітностей або порушення тестування слуху у дітей, хоча кількість випадків з довготривалим спостереженням була малою.

Повідомлення 2015 року щодо 72 дітей з пренатальним впливом ультра швидкого МРТ не виявило несприятливих ефектів в розвитку або тестуванні слуху у віці 2 років.

Рев’ю 2008 року запропонувало ряд рекомендацій щодо використання МРТ, комп’ютерної томографії та контрастних носіїв в період вагітності. FDA центр пристроїв та радіологічного здоров’я (US Food & Drug Administration Center for Devices and Radiological Health (CDRH) в співпраці з американським товариством тестування та матеріалів (American Society for Testing and Materials (ASTM) розробив класифікацію імплантованих пристроїв для визначення їхньої сумісності з МРТ. Класифікація наступна: 1) МР-безпечні; 2) МР-умовні (не представляють ризику при специфічному використанні); 3) МР-небезпечні. Гінекологічні внутрішньоматкові контрацептиви з вмістом металу, такого як мідь, класифікуються як МР-умовні, при їх наявності можна використовувати з максимальною силою поля 3,0 Тл (Внутрішньоматкові контрацептиви з вмістом міді).

Настанова Американської колегії радіології від 2013 року стверджує, що задокументованих шкідливих наслідків МРТ на плід, що розвивається, не встановлено. Не було рекомендовано спеціальних застережень щодо І триместру в порівнянні з будь-яким іншим триместром вагітності. Ризик застосування МРТ з контрастом гадолінієм залишається невідомим. Вагітним практичним лікарям дозволяється працювати в та біля МР-середовища протягом всієї вагітності.

У 2016 році комітет американської колегії акушерів та гінекологів оголосив аналогічні висновки відносно застосування МРТ при вагітності.

Дослідження з використанням анкетування працівників МРТ не повідомило про несприятливі наслідки для фертильності та ваги новонароджених. Відносний ризик самовільних абортів в порівнянні з вагітними інших спеціальностей або домогосподарками становив 1,27 (95% ДІ 0,92-1,77). Повнота та достовірність самостійно повідомлених даних є відкритими. Рев’ю з’явилися у 1993, 1999 та 2005 роках.

Застосування препарату під час вигодовування:

Магнітні поля та радіохвилі, використовувані при МРТ, впливають тільки протягом короткого періоду часу для отримання зображення і не залишають радіації або магнетизму в тілі чи грудному молоці.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

У чоловіків.

Оцінка чоловіків з аномальними показниками спермограми та з контрольної групи не виявило асоціації з професіями, які припускають вплив магнітного поля. Дослідження в групі 24 студентів-медиків, які мали вплив справжнього та уявного МРТ з використанням поля 1,5 Тл не продемонструвало ефекту від реального впливу на концентрацію в плазмі гормонів, включно з тиротропіном, лютеїнізуючим гормоном, фолікулостимулюючим гормоном, пролактином, тестостероном, естрадіолом, інгібіном В. Секс-зв’язуючий глобулін також не змінювався. Дослідження 2012 року не виявило впливу на чоловічі репродуктивні гормони здорових волонтерів після 20-хвилинного стандартного МРТ голови з експозицією на все тіло.

Додаткова інформація доступна в статтях Електричний струм та Електромагнітні поля.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 01.01.2019р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 02.01.2019 р.