ЕТИЛЕНГЛІКОЛЬ

Група/призначення:

Органічна сполука; розчинник.

Це густа безбарвна рідина  без запаху, солодка на смак, яка використовується в промисловості та в деяких антифризах. Це рідкий абсорбент вологи із природного газу (С₂Н₆О₂). Токсичний. Попадання етиленгліколю або його розчинів всередину організму людини може призвести до незворотних змін в організмі і до летального результату.

Альтернативні назви / синоніми: немає.

Споріднена сполука – гліколева кислота (детальніше в розділі “Інформація щодо досліджень на тваринах”).

Діюча речовина: етиленгліколь.

Рекомендації при вагітності:

Обмежена інформація; ймовірно сумісний при типовому впливі.

Рекомендації при лактації: відсутня інформація.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Попадання всередину організму всього 120 мл випадково або у спробі симулювати сп’яніння алкоголем може призводити до фатальної інтоксикації внаслідок множинної органної недостатності. Повідомляється про жінку з інтоксикацією етиленгліколем, в якої помилково діагностували цей стан як еклампсію.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Давніші дослідження з оцінки репродуктивної токсичності використовували короткотривалі тести у мишей, які отримували мінімально летальні материнські дози. Виникає потреба в подальшому тестуванні, оскільки доза 11000 мг/кг призводила до значного зменшення числа життєздатного потомства на фоні материнської смертності на рівні тільки 10%.

Хоча етиленгліколь успішно використовується в якості компонента кріопротекторів для зберігання ооцитів та ембріонів, культивування цілих ембріонів (етиленгліколь 30-40 мкл/мл  в культуральному середовищі) призводило до індукції різноманітних дефектів у щурів. Тестування in vivo продемонструвало різні результати, залежно від дози та шляху введення етиленгліколю. Одне дослідження свідчить, що материнська доза 750 мг/кг у мишей та 1250 мг/кг у щурів підвищувала частоту вроджених вад розвитку, причому без очевидної токсичності для матері. Інше дослідження виявило, що примусове зондове годування вагітних щурів в дозі 2500 мг/кг/день викликало материнську токсичність та підвищення частоти вроджених вад, в той час як доза 1000 мг/кг/день – помірніший токсичний вплив на розвиток. Потомство мишей, лікованих при вагітності дозою 500 мг/кг/день демонструвало зменшення ваги та збільшення частоти додаткових ребер без материнської токсичності. Призначення вагітним мишам етиленгліколю з питною водою в концентрації 1% знижувало число потомства на послід та підвищувало частоту аномалій обличчя та скелетних. Нашкірне нанесення вагітним мишам 100% етиленгліколю не призводило до ембріотоксичності чи тератогенності, в той час як зондові дози 3000 мг/кг/день індукував материнську токсичність та вроджені вади розвитку у плодів. Вплив у вигляді аерозолю (перорально, інгаляційно, нашкірно) на мишей та щурів дозами до 2500 мг/м³ не призводив до несприятливих наслідків при відсутності токсичного впливу на матір; дози 1000 та 2500 мг/м³ продемонстрували рівень вроджених вад розвитку, аналогічний отримуваному при зондовому годуванні. Наступні експерименти виявили, що вплив на вагітних мишей тільки інгаляційно через ніс таких самих доз не призводив до зростання частоти вроджених вад розвитку, підтримуючи думку про те, що вплив на все тіло тварини призводив також і до перорального впливу через хутро. Місцеве нанесення 100% етиленгліколю (доза приблизно 3549 мг/кг/день) не спричиняло токсичного впливу на матір та розвиток плода у мишей у випадку виключення можливості перорального доступу. Дослідження у кролів виявило важкий токсичний вплив на матерів на фоні дози 2000 мг /кг/день, але при цьому не відзначали токсичного впливу на розвиток плодів. Наступні дослідження у щурів відзначили материнську токсичність на фоні доз 1250 та 2250 мг /кг/день. Найвища доза при цих дослідженнях призводила до зниження ваги плодів та підвищення частоти внутрішньоутробної загибелі, зміни осьового скелету, тобто всі ознаки, які можуть супроводжувати материнську токсичність у гризунів. Не відзначали несприятливого впливу на постнатальні функції потомства. Продемонстровано різницю в чутливості до етиленгліколевої ембріотоксичності в залежності від штаму тварин. Одне дослідження припустило, що висока ембріотоксичність етиленгліколю може виникати від метаболічного ацидозу в матерів та гіперосмолярності, індукованих препаратом; а інші дослідження відзначили, що безпосереднім токсикантом для ембріонів щурів є гліколева кислота.

Гліколева кислота вважається токсичним метаболітом етиленгліколю. Це гідроксиоцтова кислота, яка використовується при обробці текстилю, шкіри, металів, тощо. Гліколева кислота також міститься в деяких косметичних засобах і вивчалась щодо використання у складі препаратів для місцевого лікування дерматологічних станів, включно з кератозами, бородавками, зморшками. Ця сполука вважається активним токсикантом, що спричиняє порушення розвитку в експериментальних тварин, асоційовані з впливом етиленгліколю. Виявлені вади розвитку включали розщілину губи, піднебіння, аксіальні дефекти скелету. Одне дослідження, вивчаючи вплив гліколевої кислоти та споріднених сполук на культуру ембріонів мишей, повідомило про дефекти нервової трубки на фоні концентрації біля 5 мМ. Репродуктивне токсикологічне дослідження в одному поколінні, описане в досьє ECHA (European Chemicals Agency), не виявило впливу на репродуктивну функцію та патологію репродуктивних органів самців та самок щурів при пероральній дозі до 600 мг/кг/день. Відсутня інформація про токсичний вплив на розвиток плода та в період лактації у людини.

Інформація щодо впливу на плід: обмежена інформація.

Згідно з даними одного рев’ю, малоймовірно, що типовий вплив на людину етиленгліколю є достатнім для досягнення концентрації в плазмі та метаболічних змін, порівняльних до отримуваних в експериментальних тварин. Також малоймовірним є токсичний вплив на розвиток ембріону/плода. Американський національний центр оцінки репродуктивного ризику (National Toxicology Program Center for the Evaluation of Risks to Human Reproduction) у 2004 році проаналізував дані літератури і висловив незначну стурбованість щодо репродуктивної токсичності у людини при очікуваному рівні впливу.

Повідомлення з Мексики зазначає, що 44 дітей зі своєрідним фенотипом та затримкою розумового розвитку народились у батьків, які працювали на підприємстві, де зазнали впливу етиленгліколю та етиленгліколю монометилового ефіру. Це повідомлення не містило інформації про аналіз випадків та оцінку впливу. Крім того, батьки цих дітей, як вважається, були позивачами у справі проти власника фабрики, а головний автор повідомлення – їхнім свідком. Тому ця інформація є неприйнятною для оцінки впливу етиленгліколю.

Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Етиленгліколь застосовується в якості кріопротектору для сперми. Згідно з рев’ю 2017 року етиленгліколь не порушує фертильності.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 16.04.2018 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 17.04.2018 р.