ЕТОМІДАТ

Група/призначення:

Снодійне, використовується для індукції загальної анестезії. Вводиться внутрішньовенно, швидкої дії.

Альтернативні назви / синоніми: амідат, раденаркон.

Діюча речовина: етомідат.

Рекомендації при вагітності:

Відсутня інформація; ймовірно сумісний

Рекомендації при лактації:

Відсутня інформація; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Препарат не порушує ембріонального розвитку щурів. Відсутня інформація про вплив на ембріон людини. При короткотривалому використанні для кесаревого розтину не спостерігали несприятливого впливу на новонародженого.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Тератологічні дослідження у щурів не продемонстрували підвищення частоти вроджених вад розвитку на фоні материнської дози, в 40 разів вищої від рекомендованої для людини. Група дослідників оцінювала плацентарний трансфер етомідату в 12 вагітних овець (середній гестаційний вік 122 дні (межі 110-134 дні; доношена вагітність – 147-150 днів) і виявила спроможність препарату проникати через плаценту та здатність плода елімінувати його. Інше дослідження визначало газовий склад крові матері та плода, частоту серцевих скорочень, кров’яний тиск після впливу етомідату у вигляді ліпідної емульсії в 14 вагітних овець (середній гестаційний вік 123 дні (110-134 дні). Вивчались два різні шляхи впливу етомідату: 7 особин отримали одноразово внутрішньовенно болюс* 1 мг/кг етомідату, а 7 – внутрішньовенний болюс з наступною постійною інфузією 100 мкг/кг/хвилину протягом години. Етомідат не призводив до кардіоваскулярного пригнічення у овець при обох варіантах введення. Спостерігали помірну тимчасову зміну кислотно-лужної рівноваги, хоча значення не виходили за межі норми і повертались до попереднього рівня після виходу з наркозу.

Інформація щодо впливу на плід:

Обмежений досвід застосування.

Повідомляється про задовільні результати для матері та дитини при використанні етомідату для індукції анестезії для кесаревого розтину. Оцінка стану новонародженого включала оцінку за шкалою Апгар, час до початку стійкого дихання, газовий склад крові після народження. Нейроповедінковий розвиток та віддалені наслідки не вивчались.

Етомідат проникає через плаценту перед пологами. Концентрація в крові пуповини становила приблизно половину від материнської (згідно з одним повідомленням) та менше за 0,05% (за результатами іншого малого дослідження). Концентрації в новонароджених були нижчими від тих, що призводять до гіпнотичного ефекту в дорослих.

Застосування препарату під час вигодовування:

Після того, як 20 жінок при кесаревому розтині отримали 0,3 мг/кг етомідату внутрішньовенно для індукції анестезії середня концентрація в молозиві становила 79,3 мкг/л (межі від 0 до 420 мкг/мл) через 30 хвилин та 16,2 мкг/мл (0 до 60 мкг/мл) через 2 години після дози. Максимальне співвідношення молозиво : плазма становило 1,2 на 30-й хвилині. Через 4 години етомідат вже не визначався в молозиві.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Згідно з інструкцією до препарату у самців та самок щурів не порушувалась фертильність при призначенні етомідату перед вагітністю в 16-кратній дозі людини.

Етомідат є інгібітором біосинтезу стероїдів. Культивування щурячих клітин яєчок або яєчників з 1 мк/М етомідату припустило пригнічення ароматази, 17, 20-ліази та ферменту, який розщеплює бічний ланцюг холестерину. Культивування клітин Лейдига щурів з 1,2 нМ етомідату продемонструвало пригнічення продукції тестостерону, що узгоджується з блокадою розщеплення бічних ланцюгів холестерину. Для порівняння: клінічно значима концентрація етомідату в плазмі становить 5 нМ. Невідомо, чи короткотривале використання етомідату для індукції анестезії буде несприятливо впливати на репродуктивну функцію внаслідок пригнічення біосинтезу стероїдів, однак, у новонароджених, які зазнали впливу етомідату під час кесаревого розтину, має місце істотне зниження концентрації кортизолу в плазмі через 1 та 2 години після пологів. Одне з досліджень, яке охопило 40 немовлят, виявило нормалізацію рівня кортизолу через 6 годин після пологів. Клінічних наслідків при цьому не спостерігали.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 03.04.2018 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 03.04.2018 р.