ТРИХЛОР-ФЕНОКСИ-ОЦТОВА КИСЛОТА

Група/призначення:

Гербіцид, хлорорганічна сполука.

Трихлор-фенокси-оцтова кислота (2,4,5-T) вже не використовується в США та багатьох інших країнах, раніше випускалась під різними торговими назвами (Weedone, Reddon, Dacamine, Ded-Weed).

Також застосовувалась у суміші з 2,4-дихлор-фенокси-оцтовою кислотою. Сумішшю цих двох сполук був агент оранж (Agent Orange), який розпилювали в якості дефоліанта у В’єтнамі під час війни. Дослідження щодо токсичності цих хлоро-фенокси-оцтових кислот ускладнюється наявістю домішок тетрахлородибензо-п-діоксину (діоксину, ТХДД).

Альтернативні назви/синоніми: 2,4,5-T, реддон.

Діюча речовина: трихлор-фенокси-оцтова кислота.

Рекомендації при вагітності:

Уникнення контакту при вагітності, не підвищує частоти вроджених вад, вплив з навколишнього середовища зменшується.

Рекомендації при лактації: відсутня інформація.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Призводить до зростання несприятливих результатів вагітностей в експериментальних тварин. Епідеміологічні дослідження не продемонстрували зростання частоти вроджених вад за винятком одного дослідження з ймовірним підвищенням частоти клишоногості.

Інформація щодо досліджень на тваринах:             

Одне фармакокінетичне дослідження повідомило, що з прогресуванням вагітності у мишей елімінація 2,4,5-T була менш ефективною. У вагітних мишей та щурів призначення сполуки асоціювалось із зростанням частоти вроджених вад у потомства, можливо, через забруднення ТХДД. Одна група дослідників повідомила, що чистий 2,4,5-T був тератогенним для щурів при пероральній дозі 100 мг/кг/день, але у цих тварин також отримано негативні результати. У хом’яків з впливом 2,4,5-T повідомляється як про позитивні результати досліджень (деталі не надаються), так і негативні.  У наступних тварин спостерігали тільки негативні щодо тератогенного впливу результати: кролі, вівці, мавпи.

У мишей пренатальне введення 2,4,5-T в дозі 100 мг/кг призводило до зростання частоти скелетних варіацій у дорослих особин при одному з досліджень, а інша група дослідників повідомляє про зростання частоти розщілини піднебіння, зменшення ваги плодів, ембріолетальність (доза 60-75 мг/кг/день).

При лікуванні вагітних щурів сумішшю 2,4-D та 2,4,5-Т в одній лабораторії виявлено легкі зміни біохімічних показників головного мозку потомства та порушення поведінки при тестуванні. Інше дослідження повідомило про аналогічні знахідки при застосуванні тільки 2,4,5-Т.

Інформація щодо впливу на плід:

Епідеміологічні дослідження оцінювали асоціацію між 2,4,5-Т та несприятливими результатами вагітностей в популяціях, або порівнюючи з популяціями без впливу агенту, або в різні пори року. Більшості з цих досліджень не вдалося знайти асоціації між 2,4,5-Т та самовільними викиднями, певними вадами розвитку, включно з дефектами нервової трубки (аненцефалія, розщілина хребта, енцефалоцеле) та орофаціальними розщілинами. Одне з цих досліджень повідомляє про можливий зв’язок з клишоногістю, але автори не дійшли висновку про його  причинно-наслідковість.  Одне повідомлення відзначає сезонну варіацію частоти дефектів нервової трубки в Австралії, що автори розцінили як  літній (сезонний) вплив гербіцидів.

Стурбованість щодо несприятливих результатів вагітностей внаслідок впливу на чоловіків  агенту оранж у В’єтнамі не була підтримана опублікованими результатами досліджень. У мишей лікування 2,4,5-Т, 2, 4-D та ТХДД не призводило до виникнення аномалій у плодів. Епідеміологічне дослідження щодо самовільних переривань вагітностей у жінок працівників, які контактують з 2,4,5-Т було негативним. Опитування чоловіків з професійним контактом з 2,4,5-Т на виробництві не виявили збільшення частоти викиднів, мертвонароджень, неонатальної смерті, вроджених вад розвитку у потомків. Інше опитування робітників з можливим контактом з ТХДД не ідентифікувало зростання частоти спонтанних абортів або вроджених вад при вагітностях від чоловіків з хлоракне*, що було використане як маркер впливу.

 Застосування препарату під час вигодовування:  відсутня інформація.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Дослідження в багатьох поколіннях щурів щодо неплідності у самців були негативними.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 27.07.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 28.07.2016 р.