СЕНА

Група/призначення:

Контактні проносні засоби. Препарати із листя сени містять антраглікозиди (сенидин А і В, реін, алое-емодин), органічні кислоти (пальмітинову, лінолеву, стеаринову та ін.), глікозиди (кемпферол, кемпферин), алкалоїди, стерини, смолисті речовини.

Фармакологічна дія: проносна, яка проявляється через 6-10 годин після прийому, помірна жовчогінна дія. Покази: атонія товстого кишечника, хронічні запори.

Альтернативні назви / синоніми:

Листя сени, сенокот, касія, сеналекс, сенаде, сенадексин.

Діюча речовина: листя сени.

Рекомендації при вагітності: сумісна.

Рекомендації при лактації: сумісна.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Виходячи з даних від експериментальних тварин, сена не підвищує частоти вроджених вад розвитку.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Лікування щурів та кролів при вагітності не продемонструвало тератогенних наслідків при застосуванні доз, які у 2-500 та 2-20 разів перевищували рекомендовану для людини, відповідно. У вагітних овець доза сенозидів 60 мг/кг, введена в кишечник 1-3 рази за 7-10 днів викликала діарею, але не стимулювала скоротливості матки чи шийки матки; в деяких овець скоротливість  матки незначно пригнічувалась.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані досліджень.

Угорське дослідження випадок-контроль щодо запобігання вроджених вад розвитку (Hungarian Case-Control Surveillance of Congenital Abnormalities) не виявило підвищення частоти вроджених вад розвитку серед 260 вагітностей, при яких застосовувалась сена для лікування закрепів. Дози коливались в межах 10-30 мг. Повідомляється про збільшення гестаційного віку та зменшення передчасних пологів.

Застосування препарату під час вигодовування:

Метаболіти сени – активні проти проносні агенти – проникають до грудного молока в невеликій кількості. Така кількість не чинить проносної дії у немовлят.

Робоча група ВООЗ з грудного вигодовування дійшла висновку про безпечність сени в період грудного вигодовування, американська академія педіатрії також вважає сену сумісною з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

При тестуванні у щурів не виявляли несприятливих наслідків.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.
3. Сайт “MotherToBaby – a service of the Organization of Teratology Information Specialists (OTIS)” (http://www.mothertobaby.org/).

Адаптовано 17.12.2017 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 18.12.2017 р.