САЛЬМЕТЕРОЛ

Назва англійською мовою: salmeterol.

Група/призначення: бронходилятатор.

Покази: бронхіальна астма та хронічне обструктивне захворювання легень.

Альтернативні назви/синоніми: салметерол, сервент, серевент, адвайр.

Комбінований препарат серетид дискус (сальметерол та флутиказон).

Діюча речовина: сальметерол.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Згідно з одним рев’ю сальметерол є безпечним для вагітних, але інші джерела не вважають його препаратом першої лінії через обмежений досвід застосування у людини в період вагітності. Окремі публікації не асоціюють препарат з вродженими вадами, а через відсутність стандартизованого підходу не ідентифікувались малі аномалії.

Проте, якщо пацієнт з помірно вираженою або важкою астмою демонструє хороший терапевтичний ефект, лікуючись сальметеролом, слід продовжити прийом препарату і надалі в період вагітності. Крім того, сальметерол є більш ефективним, ніж подвоєння дози інгаляційних кортикостероїдів і має переваги над теофіліном. Терапевтичні інгаляційні дози призводять до дуже низької або взагалі відсутньої концентрації препарату у плазмі матері, що знижує вплив на плід, якщо такий відбувається.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. У щурів пероральні дози, у 160 разів вищі від максимально рекомендованих добових інгаляційних для людини, виходячи з площі поверхні тіла, не порушували фертильність та не призводили до тератогенних наслідків.

Голландські кролики отримували перорально приблизно 10-кратну від максимальної рекомендованої інгаляційної для людини, виходячи з AUC*, що не спричиняло токсичного впливу на плід. При підвищенні дози в 20 разів спостерігали токсичний вплив на плід, вторинний до стимуляції β-адренорецепторів (передчасне відкриття повік, розщілина піднебіння, злиття грудини, флексорне згинання кінцівок, затримка русифікації лобних кісток). На відміну від цього новозеландські білі кролики виявились менш чутливими, продемонструвавши тільки затримку осифікації лобних кісток на фоні пероральних доз, які у 1600 разів перевищували максимальну добову інгаляційну дозу для людини, виходячи з площі поверхні тіла. Токсичні прояви у плодів кролів є типовим для впливу β-агоністів і не екстраполюються на людину. Дослідження із залученням вагітних щурів виявило, що концентрація сальметеролу в тканинах молочної залози, плаценти, плода були на рівні показника в крові матері протягом 6 годин після отримання дози. Через 24 години після дози препарат розподілявся переважно в шлунково-кишковому тракті плода.

Невідомо, чи сальметерол проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага припускає проникнення препарату до грудного молока, але концентрація в плазмі матері після інгаляційної дози дуже низька або препарат взагалі не виявляється.

Інформація щодо впливу на плід:

Сальметерол є селективним агоністом β2-адренергічних рецепторів, який діє як бронходилятатор. Препарат діє локально в дихальних шляхах, тому концентрація в плазмі є дуже низькою, в результаті проковтування сальметеролу.

Когортне дослідження 1998 року повідомляє про результати вагітностей жінок, яким лікарі загальної практики в Англії виписали ≥1 з 34-х нових препаратів. Інформацію отримували шляхом опитування лікарів через місяць  після передбачуваних пологів. Сальметерол приймався в І триместрі при 65 вагітностях з наступними результатами: 7 спонтанних абортів, 2 ектопічні вагітності, 4 медичні аборти, 5 невідомих результатів, 47 народжених живими дітей (з них 3 недоношені). В однієї доношеної дитини діагностували синдром Аарского**, який вважається Х-зчепленим рецесивним.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання сальметеролу в період лактації у людини. Молекулярна вага припускає екскрецію препарату до грудного молока, але концентрація в плазмі після інгаляційного введення терапевтичної дози дуже низька або препарат взагалі не виявляється.  Тому малоймовірно, щоб клінічно значима кількість препарату виявлялась в грудному молоці.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
3. Сайт “MotherToBaby a service of the Organization of Teratology Information Specialists (OTIS)” (http://www.mothertobaby.org/).
4. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK501098/.

Адаптовано 25.07.2021 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 26.07.2021 р.