МІКАФУНГІН

Група/призначення:

Протигрибковий засіб для системного застосування. Покази: лікування інвазивного кандидозу, кандидозу стравоходу у пацієнтів, яким необхідна внутрішньовенна антимікотична терапія; профілактика кандидозу у пацієнтів, яким проводиться алогенна трансплантація гематопоетичних стовбурових клітин або у яких прогнозується нейтропенія (кількість нейтрофілів <500 клітин на 1 мкл) протягом 10 або більше днів.

Мікафунгін — напівсинтетичний протигрибковий препарат з групи ехінокандинів, що є похідними ліпопептидів. Механізм дії – інгібування синтезу (1,3)-β-D-глюкану, який є важливим компонентом клітинної стінки багатьох патогенних грибків. Оскільки β-глюкан відсутній у клітинах ссавців, то цей механізм дії препарату забезпечує вищу специфічність у лікуванні мікозів та більший профіль безпеки лікарського засобу.

Альтернативні назви / синоніми: мікамін.

Діюча речовина: мікафунгін.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про застосування у людини; дані від експериментальних тварин припускають середній ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про застосування у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Враховуючи дані отримані від експериментальних тварин, відсутність повідомлень про використання у людини, ризик від застосування препарату при вагітності вважається середнім. Хоча дані від експериментальних тварин не завжди збігаються з отриманими у людини, найбезпечнішою рекомендацією є уникнення вживання препарату в І триместрі.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у кролів. При введенні внутрішньовенно в період органогенезу дози, яка в 4 рази перевищувала рекомендовану для людини, спостерігали аномалії внутрішніх органів та аборти. Мова йде про наступні аномалії: порушення лобуляції легень, аномалія положення сечоводу,  аномалія правої підключичної артерії, розширення сечоводу.

Інформація щодо впливу на плід:

Відсутня інформація про використання у людини.

Невідомо, чи мікафунгін проникає через плаценту, але такі його властивості як висока молекулярна вага, низька розчинність в жирах та високий рівень зв’язування з білками повинні це обмежувати.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про вживання мікафунгіну при лактації. Невідомо, чи він проникає в грудне молоко, але знову ж таки його властивості (висока молекулярна вага, низька розчинність в жирах та високий рівень зв’язування з білками)  повинні це обмежувати.

Хоча наслідки впливу мікафунгіну при лактації на немовлят невідомі, ризик здається низьким, якщо він взагалі існує.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

При введені внутрішньовенно самцям щурів дози 0,6 від рекомендованої для людини протягом 9 тижнів спостерігали вакуолізацію епідідімуса. При дозах, що вдвічі перевищували рекомендовану для людини, виявляли збільшення ваги епідідімуса та зменшення кількості сперматозоїдів. При дослідженні у собак тривалістю 39 тижнів з дозами, які в 2 та 7 разів перевищували рекомендовані для людини, спостерігали атрофію сім’явиносної протоки та зменшення кількості сперматозоїдів в епідідімусі. Фертильність в цих видів тварин не була порушена.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 01.05.2015 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 07.09.2015 р.