МЕТАПРОТЕРЕНОЛ

Група/призначення:

Бета-адреноміметики (син. бета-адреностимулятори, бета-агоністи, β-адреностимулятори) для лікування бронхіальної астми. Селективний агоніст β-2-адренорецепторів.

Альтернативні назви / синоніми:

Метапрел, алупент, орципреналін, астмовент.

Діюча речовина: метапротеренол.

Рекомендації при вагітності: сумісний.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про застосування у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Виходячи з даних від експериментальних тварин призначення метапротеренолу не асоціюється із зростанням частоти вроджених вад розвитку. Внутрішньовенно призначається для попередження передчасних пологів та при брадикардії у плода в пологах. В якості токолітичного препарату на пізніх термінах вагітності асоціюється з певними побічними наслідками у плода та матері.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Експерименти у мишей, щурів, макак резус не продемонстрували асоціацію з тератогенним ефектами. Однак, у мишей метапротеренол пов’язують з підвищенням концентрації кортикостерону і, як наслідок, формування розщілини піднебіння у потомства. Це може не екстраполюватися на вагітність у людини. У кролів результати досліджень варіювали від множинних вроджених вад  до відсутності наслідків впливу препарату.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

В моніторинговому дослідженні Michigan Medicaid recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність  в період між 1985 та 1992 роками виявлено 361 новонародженого, який зазнав впливу метапротеренолу в І триместрі вагітності. Зареєстровано 17 (4,7%) великих вроджених вад при очікуваних 15. Специфічні дані доступні для 6 категорій вроджених вад (виявлені/очікувані): 3/4 вроджені вади серцево-судинної системи, 3/1 полідактилія, 0/0 розщілина хребта, 1/1 орофаціальні розщілини, 1/1 редукційна вада кінцівки, 0/1 гіпоспадія. Тільки щодо полідактилії можна припустити асоціацію, але слід враховувати вплив інших факторів: материнське захворювання, прийом інших препаратів, випадковість.

Дослідження з охопленням 259 жінок з бронхіальною астмою, які лікувались інгаляційними бронходилятаторами (в основному метапротеренолом) при вагітності, не виявило істотного зростання частоти перинатальної смертності, вроджених вад, передчасних пологів, низької ваги при народженні, зменшення оцінки за шкалою Апгар, ускладнень в пологах, післяпологової кровотечі. Спостерігали підвищення частоти материнської гіпертензії та транзиторного тахіпное у новонароджених, але ці побічні ефекти, ймовірно, більшою мірою залежать від важкості перебігу астми, ніж від прийому інгаляційних бронходилятаторів. Важка неконтрольована астма асоціюється з ризиком ускладнень для матері та плода, на думку авторів.

Як і інші бета-міметики, метапротеренол викликає різні побічні наслідки у матері, включаючи тахікардію, гіперглікемію, знервованість, тремор. Подібні симптоми можливі і у немовлят.

Застосування препарату під час вигодовування: 

Відсутня інформація. Однак, препарати цієї групи не протипоказані при грудному вигодовуванні.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):  

Згідно з інструкцією до препарату репродуктивні дослідження у щурів не продемонстрували порушень фертильності.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 30.03.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету. 

Переглянуто редакційною колегією 15.04.2016 р.