ПЕРЕКИС ВОДНЮ

Група/призначення:

Антисептичний препарат, для місцевого застосування. Перекис водню має антисептичний, дезінфікуючий та гемостатичний ефекти. Також використовується в якості харчової добавки та відбілюючого засобу.

Альтернативні назви / синоніми: немає.

Діюча речовина: перекис водню.

Рекомендації при вагітності:

Відсутня інформація про використання у людини; ймовірно сумісний.

Рекомендації при лактації:

Відсутня інформація про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Виходячи з даних, отриманих від експериментальних тварин, не очікується зростання ризику вроджених вад розвитку.

Перекис водню – їдка речовина в нерозведеному вигляді. Це сильний окислювач, який швидко розкладається на воду та газоподібний кисень. Деякі молочнокислі бактерії, які в нормі знаходяться у піхві, продукують перекис водню як метаболічний продукт.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

При тестуванні перекису водню як компоненту фарби для волосся не виявлено ембріотоксичності чи тератогенності при одному дослідженні у щурів та мишей. Введення вагітним щурам з харчуванням перекису водню в обсязі до 10% раціону не продемонструвало зростання частоти аномалій у потомства.

Інформація щодо впливу на плід:

Відсутній досвід застосування у людини.

Ендогенний перекис водню відіграє роль в дозріванні ооцитів, імплантації та ранньому розвитку ембріона. Перекис водню та амонію заліза сульфат, екзогенно  введені в ооцити миші викликали погіршення якості ооцитів, при введенні тільки перекису водню таких наслідків не спостерігали. Клінічне значення цих знахідок невідоме.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація. Іракські дослідники повідомили, що перекис водню природньо знаходиться в грудному молоці і спостерігали статистично значиме зниження його рівня протягом перших 4 тижнів лактації.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Деякі жінки в Туреччині використовують тампони, просякнуті перекисом водню в якості протизаплідного засобу, проте ефективність та безпечність такого методу не досліджувались.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 28.08.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 29.08.2016 р.