Інформація
      
Мистецтво
      
Навчання
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

ГВАЙФЕНЕЗИН

Група/призначення: відхаркувальний засіб.
Альтернативні назви / синоніми:

Колдрекс бронхо, туссин, муцинекс, робітуссин.

Діюча речовина: гвайфенезин.
Рекомендації при вагітності: сумісний.
Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про застосування у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Доступні дані не підтримують асоціації між гвайфенезином та вродженими вадами розвитку. Тільки одне дослідження повідомило зв’язок з паховою килою.

Інформація щодо досліджень на тваринах: відсутня інформація.
Інформація щодо впливу на плід:

Спільний перинатальний проект (Collaborative Perinatal Project) моніторував 197 пар мати-дитина з впливом гвайфенезину в І триместрі. Виявлено підвищення частоти пахової кили. В 1336 випадках препарат використовувався в будь-якому терміні вагітності і в цій групі не виявлено жодної асоціації з вродженими вадами розвитку.

Інше велике дослідження із залученням 241 жінки з пренатальним впливом гвайфенезину не виявило істотної асоціації між гвайфенезином та вродженими вадами.

У 1981 році повідомили про жінку, яка протягом вагітності приймала 480-840 мл/день сиропу від кашлю. Потенційна максимальна доза, виходячи з 840 мл сиропу становила 5,0 грам псевдоефедрину, 16,8 грам гвайфенезину, 1,68 грам декстрометорфану, 79,8 мл етанолу. У немовляти відзначали риси фетального алкогольного синдрому, дратівливість, тремор, гіпертонус. Невідомо, чи інші інгредієнти цього сиропу, крім етанолу, вплинули на виникнення несприятливих наслідків, описаних в цьому випадку.

В моніторинговому дослідженні  Michigan Medicaid Recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність в період між 1985 та 1992 роками, виявлено 141 новонародженого з впливом гвайфенезину в І триместрі. Всього виявлено 9 (6,4%) великих вроджених вад при 6 очікуваних, включно з двома кардіоваскулярними вадами (очікувані 1,4). В інших 5 категоріях, для яких доступні специфічні дані – полідактилія, розщілина хребта, орофаціальні розщілини, редукційні вади кінцівок, гіпоспадія – вроджених вад не виявлено. Крім того, 1338 новонароджених зазнали пренатального впливу групи відхаркувальних препаратів в І триместрі. Було виявлено 63 (4,7%) великі вади розвитку при 57 очікуваних. Специфічні дані доступні для 6 категорій вроджених вад (виявлені/очікувані): серцево-судинної системи – 9/13; полідактилії – 7/4; розщілини хребта – 1/1; орофаціальних розщілин – 0/2; редукційних вад кінцівок – 1/2; гіпоспадії – 3/3. Ці дані не підтримують асоціації між гвайфенезином чи відхаркувальними препаратами в цілому.

Дослідження випадок-контроль охопило 538 плодів та новонароджених з дефектами нервової трубки, серед них 12 випадків з впливом гвайфенезину. Це дослідження не виявило підвищеного ризику дефектів нервової трубки.

Повідомлення 2013 року від Американського національного дослідження з попередження вроджених вад розвитку, охопивши 1537 немовлят з ізольованою гіпоспадією другого та третього ступеня, не виявило, щоб пренатальний вплив гвайфенезину, отриманого в період за місяць до вагітності і до 4 місяців після запліднення в 41 випадку.

Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.
Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Оскільки гвайфенезин впливає на рідини, які секретуються в респіраторному тракті, група дослідників вивчала, чи призначення цього препарату може змінювати характеристики цервікального слизу та покращувати виживання сперматозоїдів і, відповідно, фертильність. Коротке повідомлення припустило, що гвайфенезин покращує фертильність у 80% випадків, в яких первинною причиною непліддя вважався цервікальний слиз. Повідомляється про 32-річного чоловіка зі зменшеною кількістю та рухливістю сперматозоїдів, неплідністю. Лікування включало 600 мг гвайфенезину, таблетки з повільним вивільненням, двічі на день. Через 2 місяці кількість сперматозоїдів збільшилась з 2,4 млн/мл до 34,7 млн/мл, а рухливість – з 10% до 61%. Незважаючи на таке покращення, на момент повідомлення партнерка цього чоловіка не завагітніла.

Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
  3. Сайт “MotherToBaby – a service of the Organization of Teratology Information Specialists (OTIS)” (http://www.mothertobaby.org/). 

 

Адаптовано 10.01.2020 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 10.01.2020 р.



Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати