МБФ "ОМНІ-мережа для дітей"
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

ГВАЙФЕНЕЗИН

Група/призначення: відхаркувальний засіб.
Альтернативні назви / синоніми:

Колдрекс бронхо, туссин, муцинекс, робітуссин.

Діюча речовина: гвайфенезин.
Рекомендації при вагітності: сумісний.
Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про застосування у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Доступні дані не підтримують асоціації між гвайфенезином та вродженими вадами розвитку. Тільки одне дослідження повідомило зв’язок з паховою килою.

Інформація щодо досліджень на тваринах: відсутня інформація.
Інформація щодо впливу на плід:

Спільний перинатальний проект (Collaborative Perinatal Project) моніторував 197 пар мати-дитина з впливом гвайфенезину в І триместрі. Виявлено підвищення частоти пахової кили. В 1336 випадках препарат використовувався в будь-якому терміні вагітності і в цій групі не виявлено жодної асоціації з вродженими вадами розвитку.

Інше велике дослідження із залученням 241 жінки з пренатальним впливом гвайфенезину не виявило істотної асоціації між гвайфенезином та вродженими вадами.

У 1981 році повідомили про жінку, яка протягом вагітності приймала 480-840 мл/день сиропу від кашлю. Потенційна максимальна доза, виходячи з 840 мл сиропу становила 5,0 грам псевдоефедрину, 16,8 грам гвайфенезину, 1,68 грам декстрометорфану, 79,8 мл етанолу. У немовляти відзначали риси фетального алкогольного синдрому, дратівливість, тремор, гіпертонус. Невідомо, чи інші інгредієнти цього сиропу, крім етанолу, вплинули на виникнення несприятливих наслідків, описаних в цьому випадку.

В моніторинговому дослідженні  Michigan Medicaid Recipients, яке охопило 229101 завершену вагітність в період між 1985 та 1992 роками, виявлено 141 новонародженого з впливом гвайфенезину в І триместрі. Всього виявлено 9 (6,4%) великих вроджених вад при 6 очікуваних, включно з двома кардіоваскулярними вадами (очікувані 1,4). В інших 5 категоріях, для яких доступні специфічні дані – полідактилія, розщілина хребта (спинномозкова кила; spina bifida), орофаціальні розщілини, редукційні вади кінцівок, гіпоспадія – вроджених вад не виявлено. Крім того, 1338 новонароджених зазнали пренатального впливу групи відхаркувальних препаратів в І триместрі. Було виявлено 63 (4,7%) великі вади розвитку при 57 очікуваних. Специфічні дані доступні для 6 категорій вроджених вад (виявлені/очікувані): серцево-судинної системи – 9/13; полідактилії – 7/4; розщілини хребта – 1/1; орофаціальних розщілин – 0/2; редукційних вад кінцівок – 1/2; гіпоспадії – 3/3. Ці дані не підтримують асоціації між гвайфенезином чи відхаркувальними препаратами в цілому.

Дослідження випадок-контроль охопило 538 плодів та новонароджених з дефектами нервової трубки, серед них 12 випадків з впливом гвайфенезину. Це дослідження не виявило підвищеного ризику дефектів нервової трубки.

Повідомлення 2013 року від Американського національного дослідження з попередження вроджених вад розвитку, охопивши 1537 немовлят з ізольованою гіпоспадією другого та третього ступеня, не виявило, щоб пренатальний вплив гвайфенезину, отриманого в період за місяць до вагітності і до 4 місяців після запліднення в 41 випадку.

Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.
Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Оскільки гвайфенезин впливає на рідини, які секретуються в респіраторному тракті, група дослідників вивчала, чи призначення цього препарату може змінювати характеристики цервікального слизу та покращувати виживання сперматозоїдів і, відповідно, фертильність. Коротке повідомлення припустило, що гвайфенезин покращує фертильність у 80% випадків, в яких первинною причиною непліддя вважався цервікальний слиз. Повідомляється про 32-річного чоловіка зі зменшеною кількістю та рухливістю сперматозоїдів, неплідністю. Лікування включало 600 мг гвайфенезину, таблетки з повільним вивільненням, двічі на день. Через 2 місяці кількість сперматозоїдів збільшилась з 2,4 млн/мл до 34,7 млн/мл, а рухливість – з 10% до 61%. Незважаючи на таке покращення, на момент повідомлення партнерка цього чоловіка не завагітніла.

Адаптовано за матеріалами:
  1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
  2. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
  3. Сайт “MotherToBaby – a service of the Organization of Teratology Information Specialists (OTIS)” (http://www.mothertobaby.org/). 

 

Адаптовано 10.01.2020 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 10.01.2020 р.



Будь ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати


Наша подяка
 
Представляємо


Всього статей

1202

Наші сайти
Мистецтво
Мистецтво
Навчання
Навчання
Інформація
Інформація
Information
Information