ФЕНФЛУРАМІН

Група/призначення:

Лікарський засіб для зниження апетиту (анорексант). Фенфлурамін є симпатоміметичним аміном, що застосовується як анорексант і для лікування булімії. Це агент, який вивільняє серотонін, викликає підвищення рівня пролактину та кортизолу.

Підозра на те, що ці ліки сприяють хворобі клапанів серця призвела до добровільного вилучення цих ліків з ринку у вересні 1997 року.

Альтернативні назви/синоніми: мініфаж, пондімін.

Діюча речовина: фенфлурамін.

Рекомендації при вагітності: протипоказаний.

Рекомендації при лактації: протипоказаний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Дослідження на тваринах та обмежені клінічні дані не асоціюють застосування фенфлураміну в першому триместрі зі зростаючим ризиком вроджених вад, але застосування цього та інших анорексантів протягом вагітності не рекомендується через побоювання щодо можливих асоціацій між втратою ваги протягом вагітності та несприятливим результатом вагітності.

Специфічний ізомір фенфлураміну, дексфенфлурамін, продається під назвою редукс (redux).

Немає показів при вагітності для прийому фенфлураміну, в тому числі і для контролю ваги. Втрата ваги також не рекомендована при вагітності.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Фенфлурамін не був тератогенним у щурів, мишей, кролів або мавп при дозових рівнях в 20 разів вищих від максимально рекомендованої дози для людини. Щури, які піддавалися впливу фенфлураміну внутрішньоутробно продемонстрували аномалії у тестах на моторику. Лікування дексфенфлураміном мишей до 15 дня вагітності або щурів протягом останнього тижня вагітності не вплинуло на число живих народжень або на набирання ваги плодами. Хоча це лікування у щурів виснажує серотонін в головному мозку матерів, на потомків це або не вплинуло, або ж концентрації у мозку повернулися до попереднього рівня протягом 24 годин.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

У спільному французькому дослідженні прийняли участь 164 жінки з впливом в першому триместрі анорексантів, 5 з них зазнали впливу фенфлураміну, 95 – дексфенфлураміну. Не було випадків підвищення частоти вроджених аномалій у потомків.

Був повідомлений один фатальний випадок первинної легеневої гіпертензії у вагітної жінки, яка застосовувала дексфенфлурамін.

Повідомлення про когорту жінок, в якій застосовували фенфлурамін разом з фентерміном для сприяння втрати ваги протягом першого триместру вагітності не виявила будь якого істотного впливу на частоту вроджених аномалій.

Не рекомендується застосування анорексантів частково через занепокоєння щодо можливих асоціацій між втратою ваги та несприятливим результатом вагітності.

Застосування препарату під час вигодовування: немає даних.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Циклічність у самок макаки циномолгус, які класифікується як високо стійкі до стресу, що проявляється вищим вивільненням пролактину у відповідь на внутрішньовенне введення 5 мг/кг фенфлураміну, аніж у мавп, які проявляють середній або низький рівень стресостійкості. Рівні стресу характеризувалися ознаками нормального менструального циклу, незважаючи на стрес (висока стресостійкість) проти відсутності овуляції у відповідь на стрес (низький рівень стресостійкості). Мавпи з низьким рівнем стресостійкості мали вищі концентрації кортизолу у відповідь на фенфлурамін, аніж інші групи.

Два повідомлення про застосування фенфлураміну для лікуванні булімії припустили, що це може провокувати порушення підвищення лібідо в деяких пацієнтів.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.

Перекладач – К.В. Колядко.
Адаптовано: 18.07.2019 р.
Перевірено – Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 19.07.2019 р.