БРОМІДИ

Група/призначення:

Броміди – солі бромисто-водневої кислоти. Відносяться до седативних засобів. Мають заспокійливу і протисудомну дію. Під впливом бромідів посилюються процеси гальмування в корі головного мозку. У медичній практиці використовують броміди натрію, калію, амонію. Застосовують броміди при неврастенії, неврозах, істерії, підвищеній дратівливості, безсонні, гіпертонічній хворобі, епілепсії, хореї.

Альтернативні назви / синоніми:

Натрію бромід, калію бромід, амонію бромід. Комбінований препарат адоніс-бром (екстракт адонісу густого 0,06907 грам, калію броміду 0,25 грам).

Діюча речовина: бромід.

Рекомендації при вагітності:

Дані отримані у людини та експериментальних тварин припускають ризик.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про застосування у людини ; потенційно токсичні.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Введення дуже високих доз бромідів щурам спричиняє несприятливі результати вагітності, але у людини не асоціюється з підвищеним ризиком вроджених вад розвитку. Бром (Br) – це хімічний елемент, галоген з атомним номером 35 і атомною вагою 79,904. Бром є природнім елементом, що потрапляє з їжею. Бромід калію, фотографічний елемент свого часу почали використовувати як заспокійливий засіб та для лікування епілепсії. На сьогодні FDA не надала дозволу на медичне використання бромідів. При використанні в пізніх термінах перед пологами може розвинутись неонатальний бромізм*.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Годування щурів олією збагаченою бромом порушувало репродуктивну функцію та викликало материнську та фетальну токсичність у випадку, якщо це проводилось при вагітності. Також у щурів пренатальний вплив броміду калію спричиняв значну затримку постнатального розвитку, постійний дефіцит маси тіла, ваги головного мозку та вмісту білку в тканинах головного мозку. При дослідженні двох поколінь, яких годували дієтою з вмістом загального брому 500 частин на мільйон (500 ppm, 500 parts per million) не виявили несприятливого впливу на репродукцію.При іншому дослідженні три покоління щурів годували бромідом натрію в дозі до 19200 мг/кг. Неплідність спостерігалась при найвищих дозах препарату, народжуваність та виживання потомства були значно знижені при дозі на рівні 4800 мг/кг. Не виявлено негативного впливу при дозі до 1200 мг/кг з харчуванням. При  жодній із зазначених доз бромідів не виявлено зростання частоти вроджених вад розвитку.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

У 1987 році вивчали концентрацію броміду в пуповинній крові при 1267 народженнях (США, штат Нью-Йорк). Середня концентрація складала 8,6 мкг/мл (діапазон 3,1–28,5 мкг/мл), що значно нижче за визнаний токсичним рівень в сироватці >720 мкг/мл. Друга найвища концентрація виявлена у жінки, яка була фотографом-аматором (21,4 мг/л). Жодна вагітна в цьому дослідженні не вживала бромідів, не спостерігалась асоціація між відносно низьким рівнем бромідів в пуповинній крові та показниками новонароджених, включаючи шкалу Апгар, наявність вроджених вад, неонатальні ускладнення.Описується клінічний випадок підвищеного рівня бромідів в сироватці новонародженого, мама якого обробляла фотоплівки. Немовля при народженні мало гіпотонію, однак, ранній розвиток не був порушений. У 2 новонароджених, чия мама приймала препарат з вмістом бромідів для лікування, описано затримку внутрішньоутробного розвитку та мікроцефалію (на 2 та більше 2 перцентилів відповідно). Одна дитина також  мала вроджену ваду серця – дефект міжпередсердної перетинки. Ця жінка не приймала препарат при 3 інших вагітностях – одній до народження описаних вище дітей та 2 після. Всі інші 3 дітей не мали затримки розвитку.Подібний випадок спостерігали коли жінка приймала броміди протягом вагітності і дівчинка народилась із затримкою (всі параметри нижче 10 перцентиля). При обстеженні у віці 2,5 років також спостерігалась затримка розвитку.У 4 немовлят спостерігали неонатальну інтоксикацію бромідами. Мами 3 дітей приймали броміди, а 4 мама працювала в фотолабораторії. Концентрації бромідів у 3 немовлят складали 3650, 2000 та 2420 мкг/мл на 6-й, 5-й та 5-й дні відповідно. В 4-ї дитини визначення проводилось на 18-й день і концентрація складала 150 мкг/мл. Всім 4 дітям поставлено діагноз неонатального бромізму, оскільки були наявні наступні симптоми: в’яле смоктання,  слабкий плач/крик, знижений рефлекс Моро, летаргія, гіпотонія. В одного немовляти також був ціаноз, велика голова, дизморфічне обличчя. Подальше спостереження за дітьми виявило нормальний розвиток 3-х з них, а 4-та дитина мала помірну залишкову гіпотонію м’язів шиї у віці 6 та 9,5 місяців. Спільний перинатальний проект (Collaborative Perinatal Project) проводив спостереження за 50282 парами мати-дитина, з яких 986 жінок приймали броміди в І триместрі, а 2610 – в будь-якому терміні вагітності. В жодній з цих груп не виявлено  зростання частоти вроджених вад розвитку у новонароджених. Виявлено 4 можливі асоціації, які потребують незалежного підтвердження: полідактилія (14 випадків), вади шлунково-кишкового тракту (10), клишоногість (7), вроджений вивих кульшового суглобу (92).

Застосування препарату під час вигодовування: 

Про проникнення бромідів в грудне молоко відомо з 1907 року. У 1938 році це підтверджено і продемонстровано у 10 матерів. Доступні 3 повідомлення з початку 90-х років, які припускають, що броміди потрапляють в грудне молоко в кількості, достатній для спричинення шкірних висипів та неврологічного пригнічення у немовлят .

У 1935 році визначено концентрацію бромідів в грудному молоці у 2 жінок на рівні 1666 мкг/мл, яких лікували протягом місяця щоденною дозою в 5 грам.

У немовлят, які перебували на грудному вигодовуванні, при вживанні мамами бромідів виявляли висипку та седацію різного ступеня вираженості. В США не призначають броміди в лікувальних цілях.

Виходячи з вищенаведеного, жінкам, що приймають, броміди слід з обережністю підходити до годування немовлят.  Проте американська академія педіатрії вважає броміди сумісними з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

У чоловіків.

8 рятувальників, які вдихнули пари брому в результаті аварії були обстежені щодо можливих репродуктивних порушень. Було виявлено легке пригнічення сперматогенезу.  Ці дані не дозволяють встановити причинно-наслідковий зв’язок.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 01.05.2015 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 31.08.2015 р.