АЛОГЛІПТИН

Назва англійською мовою: alogliptin.

Група/призначення:

Антидіабетичні препарати. Інгібітори дипептидил   пептидази-4 (DPP-4).

Альтернативні назви / синоніми:

Алогліптін, віпідія, несина. Комбіновані препарати: казано (алогліптин бензоат та метформін), осені (алогліптин бензоат та піоглітазон (піоглітазону гідрохлорид).

Діюча речовина: алогліптин бензоат.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають низький ризик.

Рекомендації при лактації:  

Відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутня інформація про використання алогліптину в період вагітності у людини. Дані від експериментальних тварин припускають низький ризик, але відсутність досвіду застосування у людини не дозволяє коректно оцінити ембріо-фетальний ризик. Препаратом вибору для лікування вагітних з цукровим діабетом є інсулін, тому що інші гіпоглікемічні препарати не так чітко контролюють рівень цукру. Крім того, інсулін не проникає крізь плаценту до плода, усуваючи таким чином несприятливий вплив самого препарату на плід.

Якщо гіперглікемія виникає на ранніх термінах вагітності, вона тісно асоціюється з рядом несприятливих наслідків для матері та плода, включно зі структурними аномаліями. Для попередження таких наслідків американська колегія акушерів-гінекологів рекомендує при діабеті 1 та 2 типів в період вагітності призначати інсулін, а також при гестаційному діабеті, якщо дієта не допомагає.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у кролів та щурів. При введені в період органогенезу обом видам тварин доз, які перевищували клінічну дозу, виходячи з AUC*, в 149 та 180 разів, відповідно, не спостерігали вроджених вад.  При впливі на вагітних щурів з 6-го дня вагітності і до 20-го дня лактації доз, 95-кратних клінічній, не відмічали порушень розвитку у потомства. Дворічне дослідження карциногенності у щурів не виявило у самців підвищення частоти С-клітинних аденом щитоподібної залози та карцином. Численні дослідження мутагенності та кластогенності були негативними. У щурів не відмічено порушень фертильності.

Інформація щодо впливу на плід:

Алогліптин є інгібітором діпептіділпептідази-4 (DPP4), який призначається для глікемічного контролю пацієнтам з цукровим діабетом 2 типу.  Інші препарати цього класу: лінагліптин, саксагліптин, ситагліптин.

Алогліптин частково метаболізується до активного метаболіту, але 60-71% препарату виводиться з сечею у незміненому вигляді. Рівень зв’язування з білками плазми становить 20%, період напіввиведення – 21 годину.

Невідомо, чи алогліптин проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага, низький рівень зв’язування з білками плазми, довгий період напіввиведення припускають такий  трансфер.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання алогліптину в період лактації у людини. Молекулярна вага, низький рівень зв’язування з білками плазми, довгий період напіввиведення припускають екскрецію до грудного молока. Найчастішими несприятливими наслідками у дорослих при лікуванні цим препаратом були назофарінгіт, головний біль, інфекції верхніх дихальних шляхів. Тому, якщо жінка в період грудного вигодовування отримує цей препарат, немовля слід моніторувати на предмет таких ефектів.

Слід зауважити, що передозування алогліптину (одноразова доза 800 мг здоровим дорослим та 400 мг один раз на день протягом 14 днів пацієнтам з діабетом 2 типу, що еквівалентно 32-кратній та 16-кратній максимальній рекомендованій дозі, відповідно) не призводило до серйозних несприятливих наслідків.  Виходячи з таких даних, у немовляти на грудному вигодовуванні не очікується гіпоглікемії.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.
2. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
3. База даних “Drugs and Lactation Database (LactMed)” https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK500625/.

Адаптовано 15.06.2021 р.:
Еріка Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 16.06.2021 р.