ПЕНТОСТАТИН

Група/призначення:  

Антинеопластичний засіб, антиметаболіт. Призначається для лікування в якості монотерапії як невиліковного так і альфа-інтерферон рефрактерного волосинноклітинних лейкозів в активній стадії, яка визначається клінічно вираженою анемією, нейтропенією, тромбоцитопенією або іншими симптомами захворювання.

Альтернативні назви / синоніми: дезоксикоформіцин.

Діюча речовина: пентостатин.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини; дані від експериментальних тварин припускають ризик.

Рекомендації при лактації:

Відсутня інформація; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутня інформація про використання при вагітності у людини. Репродуктивні дані від тварин припускають ризик, але відсутність досвіду застосування у людини не дозволяє оцінити ризик для ембріону/плода. Однак, пентостатин пригнічує синтез ДНК та РНК і посилює пошкодження ДНК. Оскільки волосатоклітинний лейкоз зазвичай має неактивний перебіг, то відкладення лікування до післяпологового періоду може бути доречним.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів, мишей, кролів. У щурів добові внутрішньовенні дози (6-15 дні), які перевищували у 1,5-11 разів рекомендовані для людини, введені кожні 2 тижні, призводили до материнської токсичності, а найвищі дози асоціювались з різноманітними скелетними мальформаціями. Також у щурів спостерігали омфалоцеле (доза 0,75 від рекомендованої для людини), гастрошиз (доза, в 11 та 15 разів вища за терапевтичну), порушення згинання задніх кінцівок (11-кратна терапевтична доза). Розширене дослідження у мишей з використанням дози 5 мг/кг повідомляє про резорбцію ембріонів  на рівні 78% та невелике зростання частоти екзенцефалії, краніофаціальних аномалій у плодів, які вижили. Дослідження ранніх ембріонів продемонструвало масивну загибель клітин в області майбутньої нервової пластинки та первинної мезенхіми триламінарного диску. Наступні дослідження зазначили, що надлишок аденозину є відповідальним за індуковану пентоксином ембріотоксичність. Додаткові дослідження у щурів, кролів та мишей також виявили аналогічні ефекти пентостатину. Об’єктом токсичного впливу пентоксину також є алантоїс. Аденозин деаміназа відіграє важливу роль в диференціації Т та В лімфоцитів. Дефіцит цього ензиму асоціюється з важким комбінованим імунодефіцитом (severe combined immunodeficiency (SCID), який може бути фатальним в дитинстві. Після перинатального лікування мишей пентостатином відзначали недостатність ваги селезінки та тимусу. Дитинчата самок лікованих останні 5 днів вагітності, помирали до віку 2 днів життя, однак, лікування матерів в період ембріогенезу не впливало на виживання новонароджених тварин.

Інформація щодо впливу на плід:

Відсутній досвід застосування. Невідомо, чи пентостатин проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага, низький рівень зв’язування з білками плазми (4 %), помірний період напівиведення (5,7 годин) припускає вплив препарату на ембріон/плід.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання у людини в період лактації. Молекулярна вага, низький рівень зв’язування з білками плазми (4%), помірний період напіввиведення (5,7 годин) припускає проникнення препарату до грудного молока. Однак, гідрофільні властивості препарату можуть обмежувати цю екскрецію. Вплив на немовля, яке знаходиться на грудному вигодовуванні невідомий, проте препарат спричиняв важку токсичність у лікованих пацієнтів, у вигляді  розладів шлунково-кишкового тракту, висипки, лихоманки, втоми. Якщо жінка обирає грудне вигодовування, незважаючи на цей потенційний ризик, зціджування та виливання грудного молока приблизно 30 годин після дози значно знижуватиме вплив на немовля.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Згідно з інструкцією до препарату 5-денне внутрішньовенне призначення пентастатину самцям собак призвело до м’якої дегенерації сім’яних канальців на фоні дози  1 та 4 мг/кг.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 25.06.2017 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 26.06.2017 р.