ЛЮБІПРОСТОН
Група/призначення:
Простагландини та їх синтетичні похідні; аналог простагландину Е1. Використовується як проносний засіб при хронічних ідіопатичних закрепах у дорослих.
*Простагландини — високоактивні тканинні регулятори, одна з груп простаноїдів (похідних простанової кислоти) – окремої групи оксиліпінів, яка містить простагландини, ізопростагландини, тромбоксани і простацикліни — продукти циклооксигеназного шляху перетворення поліненасичених жирних кислот. |
Альтернативні назви / синоніми: амітіза.
Діюча речовина: любіпростон.
Рекомендації при вагітності:
Обмежена інформація про використання у людини; ймовірно сумісний.
Рекомендації при лактації:
Відсутня інформація про використання у людини; ймовірно сумісний.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):
Досвід застосування при вагітності у людини обмежений. При репродуктивних дослідженнях у двох видів тварин не спостерігали тератогенності. У третього виду тварин препарат призводив до загибелі плодів, причина чого невідома, оскільки системна абсорбція любіпростону, принаймні у людини, є мінімальною. Однак, один з метаболітів препарату проникає до системного кровообігу. Обмежений досвід використання не дозволяє достовірно оцінити ембріон-фетальний ризик.
Інформація щодо досліджень на тваринах:
Згідно з інструкцією до препарату він викликав втрату вагітності у морських свинок при дозі, яка вдвічі перевищувала рекомендовану для людини, виходячи з площі поверхні тіла. Не спостерігали зростання частоти аномалій розвитку при лікуванні в період вагітності щурів (доза в 332 рази вища від клінічної) та кролів (доза в 33 рази вища від клінічної). Додаткова інформація щодо до клінічних експериментальних досліджень у тварин доступна на сайті FDA.
Також не виявляли несприятливого впливу на фертильність самок та самців, які отримували дозу до 1 мг/кг/день любіпростону (в 160 разів перевищує рекомендовану для людини дозу). Хоча у самок на фоні цієї дози відзначали зниження споживання їжі та слабке набирання ваги. В цих самок спостерігали втрату потомства, а дитинчата, які вижили, повільніше набирали вагу в період лактації та були менш активними. При дозах до 0,2 мг/кг/день не спостерігали несприятливих наслідків (приблизно 30-кратна рекомендована для людини доза).
Тератологічні дослідження у щурів при дозі 2 мг/кг/день (332-кратна доза для людини, як зазначено в інструкції) продемонстрували наявність вроджених вад розвитку, але їхня частота була аналогічною раніше отриманій в лабораторіях на фоні материнської токсичності.
Інформація щодо впливу на плід:
Досвід застосування при вагітності у людини обмежений.
Препарату притаманна низька системна абсорбція з досягненням концентрації в плазмі нижчої завід рівня визначення (10 пг/мл). Швидкий та обширний метаболізм відбувається в шлунку та кишечнику. Один з метаболітів М3 проникає до плазми, проте в дуже низькій концентрації (42 пг/мл). Період напіввиведення М3 становить 0,9-1,4 години. Дослідження in vitro продемонстрували 94% зв’язування препарату з білками плазми.
Невідомо, чи любіпростон або М3 проникають через плаценту, молекулярна вага основного препарату це припускає, але концентрація в плазмі є нижчою від рівня визначення. М3 виявляється в плазмі в низьких концентраціях і може проникати через плаценту до ембріона/плода. Однак, короткий період напіввиведення та високий рівень зв’язування з білками обмежуватиме кількість препарату, що проникає через плаценту.
При клінічних дослідженнях 4 жінки завагітніли на фоні прийому рекомендованої дози – 24 мг двічі на день. При діагностиці вагітності лікування припинили. Три жінки народили здорових немовлят, а четверта, з нормальним перебігом вагітності, була втрачена з-під нагляду.
Виробник рекомендує розпочинати лікування любіпростоном після негативного тесту на вагітність, а при проведенні терапії застосовувати надійну контрацепцію.
Однак, виходячи з фармакокінетики любіпростону, ризик для ембріона/плода при випадковому прийомі в період вагітності видається низьким.
Застосування препарату під час вигодовування:
Невідомо, чи любіпростон або його метаболіт М3 проникають до грудного молока. Молекулярна вага основного препарату це припускає, але концентрація в плазмі є нижчою від рівня визначення. М3 виявляється в плазмі в низьких концентраціях і може проникати до грудного молока. Однак, короткий період напіввиведення та високий рівень зв’язування з білками обмежуватиме кількість препарату, що проникає до молока.
Якщо й існує ризик для немовляти, яке знаходиться на грудному вигодовуванні, то він здається низьким. Однак, у випадку прийому жінкою любіпростону в цей період, слід відстежувати немовля стосовно несприятливих наслідків, які спостерігаються у дорослих: головний біль, нудота, пронос.
Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
- Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
- Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.