КАЛІЮ ЙОДИД

Група/призначення:

Йодовмісний препарат, відхаркуючий засіб (див. статтю Йод). Йод є дуже важливим мікроелементом, який потрібен організму людини для нормального функціонування. Це активний компонент гормонів, що виробляються щитоподібною залозою: тиреокальцитоніну, тироксину і трийодтироніну.

Покази: відхаркуючий, протигрибковий місцевий протиінфекційний засіб.

У випадку потенційної радіаційної загрози слід керуватись “Регламентом щодо проведення йодної профілактики у разі виникнення радіаційної аварії“), який затверджує особливості проведення йодної профілактики (ЙП) населення при виникненні надзвичайних ситуацій на атомних електростанціях та інших ядерних установках із викидом радіоактивних речовин (в тому числі і внаслідок військових дій), а також містить короткі відомості про біологічні ефекти дії радіоактивних ізотопів йоду (РІЙ), особливості захисту щитоподібної залози від поглинання цих ізотопів та дозування препаратів калій йодиду при проведенні йодної профілактики. В результаті аварії на ядерній установці РІЙ потрапляють в організм людини і поглинаються щитоподібною залозою. Якщо препарат калію йодиду вводиться в організм до початку або під час надходження радіоактивного йоду відбувається блокування надходження РІЙ, що зменшує або відвертає радіаційне опромінення щитоподібної залози та знижує ризик негативних наслідків для здоров’я людини. Препарати калію йодиду не захищають організм від біологічної дії інших радіонуклідів, що можуть міститись у складі радіаційного викиду. Рівні накопичення РІЙ в щитоподібній залозі залежать від віку людини та функціонального стану щитоподібної залози. При нормальній функції щитоподібної залози дорослої людини в ній накопичується близько 30% від загальної кількості РІЙ, що надійшли до організму людини. У дітей у зв’язку з вищою функціональною активністю та меншими розмірами щитоподібної залози, накопичення РІЙ відбувається в більших кількостях та швидше, що сприяє формуванню вищої поглиненої дози опромінення. Так, у дітей віком до одного року, максимальні поглинені дози на одиницю активності 131I формуються приблизно в 10 разів вище, ніж у дорослої людини. Зі збільшенням віку дитини рівні накопичення радіоактивного йоду в щитоподібній залозі знижуються і до 14 років відповідають рівням накопичення його в дорослої людини. У вагітних жінок, у зв’язку з підвищеною функцією щитоподібної залози, рівні накопичення й формування поглинених доз у ній приблизно в 1,5 рази більше, ніж в інших дорослих осіб. У жінок в період лактації до грудного молока протягом доби потрапляє до 30% РІЙ від загальної кількості, що надійшла в організм. При порушеній функції щитоподібної залози рівні накопичення РІЙ значно змінюються: при гіперфункції накопичення збільшується до 50%, при гіпофункції знижується до 15-25%. В умовах йодного дефіциту рівні накопичення РІЙ в щитоподібній залозі зростають. Йодна профілактика (ЙП, йодне блокування щитоподібної залози) – невідкладний захисний захід запобігання або зменшення поглинання РІЙ щитоподібною залозою, за допомогою препаратів стабільного йоду, що спрямований, насамперед, на захист щитоподібної залози від накопичення РІЙ (131-135I), що надходять на початковому етапі радіаційної аварії інгаляційним шляхом. ЙП належить до термінових (невідкладних) заходів, спрямованих на запобігання негативного впливу ранньої фази радіаційної аварії. Ризик радіаційного ураження щитоподібної залози може бути знижений або навіть відвернутий при своєчасному призначенні ЙП як такої або в комплексі з іншими заходами радіаційного захисту. ЙП полягає у введенні в організм людини препаратів стабільного йоду в разі радіаційної аварії та за умови впливу на людину радіоактивних ізотопів йоду (РІЙ). ЙП застосовується до моменту впливу РІЙ або протягом перших 6 годин після поглинання РІЙ щитоподібною залозою. Ефективність ЙП значно знижується, якщо прийом калію йодиду затримано навіть на декілька годин після початку надходження РІЙ в організм. Оптимальний ефект ЙП досягається при завчасному (превентивному) прийомі препарату за 6 і менше годин до надходження РІЙ. Однократне дозування для дорослої людини калію йодиду становить 125 мг (100 мг йоду).

*примітка: калію йодид приймати після їжі

Альтернативні назви / синоніми:

Йод-норміл. Розчин Люголя – комбінований препарат, який мстить йоду – 1,0 г, калію йодиду – 2,0 г, гліцерину – 94,0 г – місцевий антисептик. Калій Йодид-125-Дарниця (для йодної профілактики)

Діюча речовина: калію йодид.

Рекомендації при вагітності:

Припускається ризик в ІІ та ІІІ триместрах.

Рекомендації при лактації:

Обмежені дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Велика кількість рецептурних та без рецептурних препаратів містять йод або йодид, тому вагітні повинні проконсультуватися з лікарем перед вживанням цих препаратів. Американська академія педіатрії вважає йодиди в якості відхаркуючи засобів  протипоказаними при вагітності.

Рекомендована добова доза для дорослих становить 130 мг (100 мг йодиду), для школярів – 65 мг, новонароджених – 16 мг.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Використання препарату для захисту щитоподібної залози плода при поглинанні радіоактивного йоду та для пригнічення проникнення останнього до грудного молока вивчалось в експериментальних тварин. Призначення великих добових доз вагітним щурам призводило до зменшення кількості та виживання потомства, зростання частоти вроджених вад розвитку, включно з вадами серця та омфалоцеле, а також поведінкових відхилень у дитинчат.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Первинна стурбованість при використанні препарату стосується впливу на щитоподібну залозу плода.

Йодид швидко приникає через плаценту до плода. При вживанні тривалий період або перед пологами може виникати гіпотиреоз або зоб у плода чи новонародженого. Короткотривале використання, як, наприклад, 10-денний курс перед оперативним втручанням на щитоподібній залозі не несе такого ризику і видається безпечним.

Рев’ю 1983 року проаналізувало 49 випадків вродженого йодного зобу, починаючи з 1940 року. В 14 випадках зоб був великим, спричинив компресію трахеї і смерть. Кардіомегалію спостерігали у 3 немовлят, які вижили, та в одного померлого. В більшості з цих випадків вплив йоду був результатом лікування бронхіальної астми у матері.

4 дослідження продемонстрували потенційну небезпеку при використанні повідон-йоду (місцевий антисептик) в період вагітності. В кожному випадку спостерігали істотну абсорбцію йоду після місцевого, вагінального або промежинного використання перед пологами. В деяких немовлят спостерігали транзиторний гіпотиреоз.

Оскільки дефіцит йоду в період вагітності може чинити несприятливий вплив на розвиток головного мозку плода, слід рекомендувати жінкам приймати добавки з калію йодидом в цей період.

Вплив надмірної кількості йоду при вагітності також може призводити до гіпотиреозу у плода.

Повідомляється про жінку, яка приймала калію йодиду 200 мг/день для лікування вузлової еритеми в терміні 16-21-го тижня вагітності. При ультразвуковому дослідженні у 22-28 тижнів діагностовано зоб у плода. Дитина народилась на 39 тижні з незначно збільшеною щитоподібною залозою, високим рівнем загального йоду в плазмі та низьким в сечі, але інших відхилень не спостерігали.

Застосування препарату під час вигодовування:

Йодид концентрується в грудному молоці.

В одному випадку мама використовувала вагінальний гель повідон-йод протягом 6 днів без спринцювання і відчула запах йоду від своєї 7-місячної дитини, яка знаходилась на грудному вигодовуванні. У немовляти була підвищена концентрація йоду в крові та сечі, але не спостерігали ознак тиреоїдної дисфункції.

В другому випадку гіпотиреоз розвинувся на 2 тижні життя у недоношеного новонародженого з нормальними результатами неонатального скринінгу. Мама обробляла і прикривала рубець після кесаревого розтину просякнутою йодом марлею, що призвело до підвищення концентрації йоду в грудному молоці.

Проводилось дослідження в групі 16 жінок в період лактації без відомого захворювання щитоподібної залози. Вони отримали перорально 600 мкг калію йодиду (456 мкг йоду) після нічного голодування. В грудному молоці виявлено підвищення концентрації йоду з піком через 6 годин.

Дослідження 2014 року в Таїланді повідомляє про практику призначення добавок при вагітності та лактації в дозі 200 мкг/день йоду, що призводило до підвищення концентрації йоду в грудному молоці і покращення тиреоїдного статусу окремих немовлят. В регіонах з помірним та важким йодним дефіцитом без ефективного йодування солі рекомендовано пряме введення йоду немовлятам, які не знаходяться на грудному вигодовуванні і не отримують збагачені йодом продукти.

Повідомляється про двох жінок родом з Азії, які при вагітності та лактації вживали велику кількість водоростей зі своїх країн. Обидва немовлята мали ознаки гіпотиреозу з підвищеною концентрацією тиреотропного гормону у віці 3-4 тижнів життя. Після лікування гормонами щитоподібної залози функція нормалізувалась.

Гіпотиреоз виявили у немовляти віком 15 днів, яке знаходилось на грудному вигодовуванні і чия мама регулярно використовувала йодовмісний антисептик на епізіотомічний розріз протягом 10-12 днів після пологів.

Дослідження в групі 59 новонароджених з аномальною концентрацією тиреоїдних гормонів виявило 18 випадків використання матерями повідон-йоду, 19 – застосування повідон-йоду тільки у немовляти, 8 випадків використання йоду як у матері, так і в дитини. Джерело надмірного впливу йоду не було визначене в 14 випадках. В половини матерів концентрація йоду в грудному молоці перевищувала або знаходилась на рівні 20 мкг/дл.

Група іспанських дослідників у 1994 році привернула увагу до низького вмісту йоду в деяких сумішах для немовлят. Рекомендована доза для немовлят становить 110 мкг/день у віці 0-6 місяців, 130 мкг/день у 7-12 місяців.

Не рекомендується регулярне або повторне вживання йодовмісних продуктів при вагітності та лактації.

Якщо жінці в період лактації призначають введення радіоактивного йоду (131), то необхідно припинити грудне вигодовування на 7-14 днів, допоки препарат виявляється в грудному молоці.

Дослідження в Іспанії оцнювало вплив добавок йоду при лактації. Жінки  отримували 200 мкг калію йодиду в період вагітності та лактації і концентрація в молоці йодиду була підвищеною. Жінки повідомили, що притримувались нормальної різноманітної дієти в ці періоди, що оцінено за йодом в кількості 100-150 мкг/день. У матерів недоношених немовлят концентрація йоду в молоці становила 0,172 мг/л, а в доношених – 0,178 мг/л. У всіх немовлят та матерів концентрація тиреотропного гормону була в межах норми (0,5-5,0 мМо/л). Автори вважають, що доза калію йодиду була безпечною для матерів та немовлят.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Японські дослідники повідомляють про можливий зв’язок між харчовими йодними добавками та зниженням якості сперми протягом останнього століття. Але це тільки гіпотеза. Використання радіоактивного йоду у чоловіків для лікування тиреотоксикозу (хвороба Грейвса) може призводити до помірного порушення фертильності, але цей ризик є нижчим за такий від самого захворювання.

Рев’ю 2016 року щодо лікування тиреотоксикозу відзначає, що лікування радіоактивним йодом можна застосовувати у не вагітних жінок з обмеженою шкодою для майбутньої фертильності.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.
3. Регламент щодо проведення йодної профілактики у разі виникнення радіаційних аварій  https://moz.gov.ua/uploads/6/30087-dn_408_09_03_2021_dod.pdf

Адаптовано 08.12.2016 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 09.12.2016 р.