КОРТИКОТРОПІН

Група/призначення:

Гормон передньої долі гіпофіза, фізіологічний стимулятор кори наднирників. Викликає посилення біосинтезу кортикостероїдних гормонів, головним чином глюкокортикоїдів, а також андрогенів.

Раніше кортикотропін широко застосовували для лікування ревматизму, інфекційних неспецифічних поліартритів, бронхіальної астми, гострого лімфобластного і мієлобластного лейкозів, нейродерміту, екземи, різних алергічних та інших захворювань. В даний час для цих цілей зазвичай застосовують глюкокортикоїди, а також нестероїдні препарати. В основному кортикотропін застосовують при вторинній гіпофункції кори наднирників для попередження атрофії наднирників та розвитку “синдрому відміни” після тривалого лікування кортикостероїдними препаратами. Разом з тим кортикотропін продовжує залишатися ефективним засобом для лікування вищезазначених захворювань.  Кортикотропін використовують також для дослідження функціонального стану гіпоталамо-гіпофізарно-наднирикової системи.

Альтернативні назви / синоніми: адренокортикотропний гормон.

Діюча речовина: кортикотропін.

Рекомендації при вагітності:

Обмежені дані про застосування у людини, відсутні адекватні дані від експериментальних тварин.

Рекомендації при лактації:

Відсутня інформація про застосування у людини, ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Призначений вагітним кортикотропін не проникає через плаценту, але викликає підвищення рівня кортикостероїдів у матері, що може вплинути на процес формування піднебіння у плода, оскільки відомо, що кортикостероїди асоціюються саме з розщілинами піднебіння (див. статтю Гідрокортизон).

Інформація щодо досліджень на тваринах:

При введенні мишам 5 мг кортикотропіну кожні 6 годин протягом 2-3 днів починаючи з 13 дня гестації спостерігали розщілини піднебіння.

Інформація щодо впливу на плід:

Відсутня інформація про застосування кортикотропіну при вагітності.

Проводились невеликі епідеміологічні дослідження, які не продемонстрували зростання частоти розщілин піднебіння або інших вроджених вад, асоційованих з материнським лікуванням кортикостероїдами. Інші епідеміологічні дослідження знайшли асоціацію між розщілинами обличчя та кортикостероїдами. Одне з них виявило асоціацію тільки при вживанні кортикостероїдів місцево. Аналіз тератологічних досліджень щодо кортикостероїдів дійшов висновку про відсутність зростання частоти вроджених вад розвитку, але асоціація з розщілинами обличчя  не може бути виключена.

Застосування препарату під час вигодовування:  відсутня інформація.

 Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 01.05.2015 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, какдидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 10.09.2015 р.