МІКАФУНГІН
Група/призначення:
Протигрибковий засіб для системного застосування. Покази: лікування інвазивного кандидозу, кандидозу стравоходу у пацієнтів, яким необхідна внутрішньовенна антимікотична терапія; профілактика кандидозу у пацієнтів, яким проводиться алогенна трансплантація гематопоетичних стовбурових клітин або у яких прогнозується нейтропенія (кількість нейтрофілів <500 клітин на 1 мкл) протягом 10 або більше днів.
Мікафунгін — напівсинтетичний протигрибковий препарат з групи ехінокандинів, що є похідними ліпопептидів. Механізм дії – інгібування синтезу (1,3)-β-D-глюкану, який є важливим компонентом клітинної стінки багатьох патогенних грибків. Оскільки β-глюкан відсутній у клітинах ссавців, то цей механізм дії препарату забезпечує вищу специфічність у лікуванні мікозів та більший профіль безпеки лікарського засобу.
Альтернативні назви / синоніми: мікамін.
Діюча речовина: мікафунгін.
Рекомендації при вагітності:
Відсутні дані про застосування у людини; дані від експериментальних тварин припускають середній ризик.
Рекомендації при лактації:
Відсутні дані про застосування у людини; ймовірно сумісний.
Прийом під час вагітності (короткий висновок):
Враховуючи дані отримані від експериментальних тварин, відсутність повідомлень про використання у людини, ризик від застосування препарату при вагітності вважається середнім. Хоча дані від експериментальних тварин не завжди збігаються з отриманими у людини, найбезпечнішою рекомендацією є уникнення вживання препарату в І триместрі.
Інформація щодо досліджень на тваринах:
Репродуктивні дослідження проводились у кролів. При введенні внутрішньовенно в період органогенезу дози, яка в 4 рази перевищувала рекомендовану для людини, спостерігали аномалії внутрішніх органів та аборти. Мова йде про наступні аномалії: порушення лобуляції легень, аномалія положення сечоводу, аномалія правої підключичної артерії, розширення сечоводу.
Інформація щодо впливу на плід:
Відсутня інформація про використання у людини.
Невідомо, чи мікафунгін проникає через плаценту, але такі його властивості як висока молекулярна вага, низька розчинність в жирах та високий рівень зв’язування з білками повинні це обмежувати.
Застосування препарату під час вигодовування:
Відсутня інформація про вживання мікафунгіну при лактації. Невідомо, чи він проникає в грудне молоко, але знову ж таки його властивості (висока молекулярна вага, низька розчинність в жирах та високий рівень зв’язування з білками) повинні це обмежувати.
Хоча наслідки впливу мікафунгіну при лактації на немовлят невідомі, ризик здається низьким, якщо він взагалі існує.
Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):
При введені внутрішньовенно самцям щурів дози 0,6 від рекомендованої для людини протягом 9 тижнів спостерігали вакуолізацію епідідімуса. При дозах, що вдвічі перевищували рекомендовану для людини, виявляли збільшення ваги епідідімуса та зменшення кількості сперматозоїдів. При дослідженні у собак тривалістю 39 тижнів з дозами, які в 2 та 7 разів перевищували рекомендовані для людини, спостерігали атрофію сім’явиносної протоки та зменшення кількості сперматозоїдів в епідідімусі. Фертильність в цих видів тварин не була порушена.
Адаптовано за матеріалами:
- Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
- Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.