АЗИТРОМІЦИН

Група /призначення:

Антибіотики-макроліди та азаліди. Азитроміцин – азалідний антибіотик, отриманий із еритроміцину. Це макролідний антиінфекційний клас, що включає кларитроміцин, диритроміцин, еритроміцин і толеандоміцин.

Альтернативні назви / синоніми:

Азакс, азиаджио, азимед, азином, азинорт, азитрокс, азитрогексал, азіт, азітрал, азітро, азітром, азітромакс, азіцин, азо, азро, ареан, дефенз, зітролід, хемоміцин, азітрокс, сумамед, сумамокс, сумазид, азівок, затрин, зетамакс, зитролекс, зитролід, зитроцин, азитросандоз.

Діюча речовина: азитроміцин.

Рекомендації при вагітності:

Недостатньо вивчений у людській популяції ;за результатами досліджень у тварин ризик вроджених вад не зростає.

Рекомендації при лактації:

Недостатньо вивчений у людській популяції; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Препарат мало вивчений, проте опубліковані дані про застосування азитроміцину при вагітності у людей не підтверджують токсичний вплив на ембріо-фетальний розвиток.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Дослідження на щурах і мишах, яких лікували добовими дозами, що сягали токсичних рівнів для материнського організму, не виявило порушення фертильності чи ушкодження плода. Такі добові дози дорівнювали 1 чи 0,5 людської дози, яка становить відповідно 2 г/добу,  в розрахунку на площу поверхні тіла.

Довготривалі дослідження канцерогенного впливу не проводилися, але тести на мутагенні і кластогенні ризики показали негативний результат. Не знайдено доказів зниження фертильності у щурів при добових дозах, що досягали 0,05 дози для людини.

Інформація щодо впливу на плід:

Азитроміцин проходить через людську плаценту. 20 жінок із запланованим кесаревим розтином отримали одноразово азитроміцин за 6 (N=2), 12 (N=7), 24 (N=5), 72 (N=5), 168 (N=1) годин до пологів в дозі 1 г. Середні концентрації препарату в матерів під час пологів становили 311, 144, 63, 60 і <10 нг/мл, в той час як в пуповинній сироватці були 19, 26, 27, 19 і <10 нг/мл відповідно. Визначити рівень препарату в цереброспінальній рідині у матерів в кожній групі (усі мали спінальну анестезію) не вдалося  (<16 нг/мл).

В експериментальних ex vivo дослідженнях на плацентах (після термінових пологів), де використовувалась модель одного плацентарного котиледону, показники трансплацентарного проникнення трьох макролідних антибіотиків (азитроміцин, еритроміцин, рокситроміцин) становили 2,6%, 3,0% і 4,3%, відповідно. Процентаж був вирахуваний як співвідношення між фетальним венозним та материнським артеріальним стаціонарними рівнями.

Є декілька повідомлень щодо використання азитроміцину під час вагітності у людини, але тільки в одному дослідженні ліки використовувалися в ранньому терміні гестації. Публікація 1994 року повідомляє про 16 вагітних пацієнток з цервіцитом, спричинених хламідією, яким було призначено одноразово перорально 1 г антибіотика у порівнянні  із групою контролю, що приймали еритроміцин. 15 жінок мали негативний тест на хламідію після лікування. Не наведено даних про гестаційний вік в період лікування чи результати подальшого спостереження за вагітностями. В іншому, схожому повідомленні, де також порівнювалась ефективність з еритроміцином, 15 вагітних жінок з хламідійним цервіцитом отримували  одноразову пероральну дозу азитроміцину – 1 г. Всі жінки мали негативні цервікальні мазки на хламідію за результатами прямого ДНК аналізу на 14 день після лікування. Ще три повідомлення також документують ефективність азитроміцину при лікуванні вагітних з хламідіями. З 5 повідомлень, тільки в останньому знаходимо дані про  гестаційний вік під час лікування (близько 24 тижнів), але не подано інформації про вплив на плід. У порівнянні із ефективністю азитроміцину щодо хламідійної інфекції, одноразова 1-грамова оральна доза антибіотика виявилася неефективною у зниженні колонізації уреаплазмою генітальних шляхів у вагітних жінок між 22 і 34 тижнями гестації з розірваними оболонками чи передчасними пологами. Дві жінки з хворобою цуцугамуші (чагарниковий тиф) в другому триместрі вагітності успішно проліковані 3-денним курсом азитроміцину. Обидві жінки народили здорових немовлят.

Неінтервенційне спостережувальне когортне дослідження 1998 року описало результати вагітностей у жінок, яким лікарі загальної практики в Англії виписували один або більше із 34 нових препаратів, що з’явилися на фармацевтичному ринку. Дані збирались шляхом анкетування лікарів, які виписували рецепти, через 1 місяць після очікуваної чи можливої дати пологів. У 831 (78%) вагітних, у яких нові ліки приймалися в першому триместрі вагітності, вроджені вади задокументовані у 14 (2,5%) немовлят (після вагітності одним плодом) із 557 новонароджених (10 пологів завершились народженням двійнят). Також два випадки вроджених вад спостерігалися у плодів після аборту. Азитроміцин приймали протягом 1 триместру вагітності 11 пацієнток. Результати даних вагітностей: 1 добровільний аборт і 10 народжених здорових, доношених дітей.

Незважаючи на те, що у вищеперерахованих дослідженнях не спостерігалося вроджених мальформацій, цих даних недостатньо, щоб оцінювати безпеку азитроміцину. Через відсутність стандартизованих обстежень, не реєстрували незначні аномалії розвитку. Значні дефекти, що проявляються пізніше, також могли бути пропущені через часовий проміжок анкетування. Тим не менше, макролідні антибіотики не відносять до найбільших людських тератогенів.

Застосування препарату під час вигодовування (короткий висновок):

 Азитроміцин акумулюється в грудному молоці. В описаному випадку застосування азитроміцину (Zithromax) в дозі 500 мг/добу його максимальний вміст в молоці дорівнював 2,8 мг/л, що відповідало 5% материнської дози в розрахунку на масу тіла [Kelsey, 1994].  Жінці на першому тижні після термінових вагінальних пологів одноразово призначили 1 г азитроміцину для лікування раневої інфекції, що супроводжувала білатеральну перев’язку труб, згодом через погіршення симптомів, вона отримувала також в/в гентаміцин і кліндаміцин протягом 48 годин. Вона була виписана з лікарні із призначеним 5-денним курсом азитроміцину (по 500 мг щодня), але прийняла тільки три дози у зв’язку з бажанням відновити грудне вигодовування, яке було призупинено через лікування азитроміцином. Пацієнтка продовжувала зціджувати молоко з грудей під час прийому антибіотиків для збереження лактації і відновила грудне вигодовування через 24 години після третьої дози антибіотика. Дозування і орієнтовний час від першого прийому становили: 1 г (0 год), 500 мг (59 год), 500 мг (83 год) і 500 мг (107 год). Концентрація азитроміцину в молоці і час від першого прийому відповідно становили: 0,64 мкг/мл (48 год), 1,3 мкг/мл (60 год) і 2,8 мкг/мл (137 год) (концентрації в материнській плазмі не визначалися). Автори пов’язують акумуляцію антибіотика в молоці із його жиророзчинністю і здатністю зв’язувати іони слабких основ.

Вплив на фертильність (жінок та чоловіків):

 Дослідження на лабораторних щурах і  мишах, яких лікували добовими дозами, що сягали токсичних рівнів для материнського організму, не виявило порушення фертильності. Ці добові дози дорівнювали 1 чи 0,5 людської дози (відповідно 2 г/день).

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 13.01.2015 р.:
Т.З. Марченко, кандидат медичних наук, доцент кафедри педіатрії та неонатології факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Переглянуто редакційною колегією 12.05.2015 р.