БІВАЛІРУДИН

Група/призначення: антикоагулянт.

Це оборотний прямий інгібітор тромбіну, синтетичний пептид з 20-ти амінокислот. Призначається в комбінації з аспірином в якості внутрішньовенного антикоагулянта у пацієнтів перед черезшкірною транслюмінальною коронарною ангіопластикою.

Альтернативні назви / синоніми: ангіокс.

Діюча речовина: бівалірудин.

Рекомендації при вагітності:

Сумісний; користь для матері перевищує ризик для плоду.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутня інформація про використання бівалірудину при вагітності у людини. Дані від експериментальних тварин припускають низький ризик. Відсутність досвіду застосування не дозволяє оцінити ембріо/фетальний ризик. Однак, виробник рекомендує завжди використовувати бівалірудин з аспірином (300-325 мг/день), а аспірин може викликати токсичність. Крім того кровотеча у матері, вторинна до прийому обох препаратів, є потенційним ускладненням, особливо в ІІІ триместрі і у новонародженого, якщо такий вплив відбувався за тиждень до пологів. Однак, якщо препарат призначено, то користь для матері перевищує потенційний, але невідомий ембріо/фетальний ризик.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. У щурів підшкірна доза на рівні 1,6 від максимальної рекомендованої для людини, виходячи з площі поверхні тіла, не порушувала фертильності і не була шкідливою для плода. Аналогічні дані отримали у кролів з підшкірною дозою, яка у 3,2 рази перевищувала максимальну рекомендовану для людини.

Інформація щодо впливу на плід:

У пацієнтів з нормальною функцією нирок бівалірудин має дуже короткий період напіввиведення (25 хвилин), але може тривати і до 3,5 години у пацієнтів, залежних від діалізу. Препарат не зв’язується з білками плазми (крім тромбіну) чи еритроцитами.

Невідомо, чи бівалірудин проникає через плаценту у людини. Молекулярна вага та дуже короткий період напіввиведення у пацієнтів з нормальною функцією нирок припускають, що через плаценту проходить мала кількість пептиду, якщо це взагалі відбувається.

Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.

Молекулярна вага та короткий період напіввиведення (25 хвилин у пацієнтів з нормальною нирковою функцією) припускають, що до грудного молока проникатиме мала кількість препарату, якщо це взагалі буде відбуватися.

Виходячи з показів до призначення препарату, жінки не будуть годувати дітей, отримуючи його. Через 3 години і більше після останньої дози у пацієнток з порушеною функцією нирок вплив з грудним молоком на немовля є мінімальним або нульовим. Крім того, бівалірудин є пептидом, який повинен перетравитися в шлунково-кишковому тракті дитини.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.

Адаптовано 31.03.2020 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 01.03.2020 р.