АЛЕМТУЗУМАБ

Група/призначення:

Селективні імуносупресанти. Це гуманізоване моноклональне антитіло, отримане за технологією рекомбінантної ДНК і націлене на глікопротеїн CD52, який знаходиться на поверхні клітини.

Покази: лікування В-клітинного хронічного лімфолейкозу.

Альтернативні назви / синоніми: лемтрада, кемпас.

Діюча речовина: алемтузумаб.

Рекомендації при вагітності:

Відсутні дані про використання у людини; відсутні релевантні дані від експериментальних тварин, потенційно протипоказаний.

Рекомендації при лактації:

Відсутні дані про використання у людини; потенційно токсичний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Відсутні повідомлення про використання алемтузумабу при вагітності у людини та експериментальних тварин.

Невідомо, чи антитіла проникають через плаценту, а якщо так, то потенційним наслідком для плода може бути деплеція В і Т лімфоцитів. Через потенційну шкоду для ембріону і плода антитіла слід заборонити при вагітності, якщо це можливо. Крім того, виходячи з дуже довгого періоду напіввиведення, жінці слід завагітніти тільки через кілька місяців після останньої дози. Виробник рекомендує жінкам та чоловікам репродуктивного віку використовувати надійні методи контрацепції в період лікування та ще протягом 6 місяців після закінчення терапії. Однак, лейкемія є фатальним захворюванням, тому якщо стан жінки вимагає призначення алемтузумабу і вона дає інформовану згоду, то препарат не відміняють через вагітність. У випадку настання не планованої вагітності на фоні лікування жінку слід інформувати про потенційний ризик для ембріону/плода.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Згідно з монографією європейського агентства лікарських засобів призначення алемтузумабу вагітним мишам в дозі, яка у 2,4 рази перевищує рекомендовану дозу для людини, на основі концентрації в плазмі (AUC*) призводило до зниження виживання ембріонів/плодів, але не підвищувало частоти вроджених вад розвитку. IgG, включно з алемтузумабом, як очікується, проникають через плаценту у людини, починаючи з ІІ триместру.

Інформація щодо впливу на плід:

Середній період напіввиведення змінюється з часом, зростаючи від 11 годин (2-32 години) після першої дози 30 мг до 6 днів (1-14 днів) після останньої дози 30 мг. Алемтузумаб може викликати важку, пов’язану з інфузією токсичність, включно з гіпотензією та іншими несприятливими ефектами. Рекомендована премедикація ацетамінофеном та антигістамінними препаратами. Гіпотензія при вагітності згубно впливає на плацентарну перфузію, що шкодить ембріону/плоду.

Не проводилось репродуктивних досліджень у тварин, як і досліджень карциногенності, мутагенності, репродукції.

Невідомо, чи алемтузумаб проникає через плаценту у людини. Дуже висока молекулярна вага не припускає такого трансферу. Однак, IgG людини проникає через плаценту, тому це можливо і з алемтузумабом.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація про використання алемтузумабу в період лактації. Молекулярна вага не припускає проникнення до грудного молока. Однак, IgG людини проникає до грудного молока, тому це можливо і з алемтузумабом. Наслідки такого потенційного впливу на немовля на грудному вигодовуванні невідомі, але імуносупресія та інші несприятливі ефекти є ймовірними ускладненнями.

У невагітних дорослих найчастішими ускладненнями є цитопенія, реакція інфузії, цитомегаловірусна та інші інфекції, нудота, блювота, діарея, інсомнія. Якщо жінка в період лактації отримує алемтузумаб, немовля слід моніторувати на предмет цих ефектів.

Препарат виявляється в молоці мишей без наслідків для когнітивного, фізичного, сексуального розвитку потомства у випадку лікування в період вагітності та лактації. В цих дитинчат виявляли зміну числа лімфоцитів на фоні дози, нижчої за терапевтичну.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Європейська монографія інформує про 13 чоловіків, лікованих препаратом лемтарда, в яких відзначали зменшення концентрації, рухливості і нормальної форми сперматозоїдів. Лікування мишей, які мають гуманізований CD52 ген, препаратом лемтарда в 7-кратній терапевтичній дозі, виходячи з концентрації в плазмі (AUC), призводило до зменшення числа сперматозоїдів менш, ніж на 10% і до 3% аномальної форми сперматозоїдів. Фертильність не порушувалась. Лікування самок мишей дозою, в 4,7 разів вищою за терапевтичну, виходячи з AUC, знижувало число corpora lutea та рівень імплантації після спарювання.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Towers C, Forinash A. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Eleventh edition, 2017, Wolters Kluwer. 1646 pages. ISBN: 978-1-4963-4962-0.

Адаптовано 24.02.2020 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 25.02.2020 р.