ФЕНІЛПРОПАНОЛАМІН

Група/призначення: симпатоміметик, адренергетик.

Фенілпропаноламін входить до складу без рецептурних препаратів від застуди та дієтичних пігулок для зниження ваги.

В минулому цей препарат дуже часто використовувався, так, в США у 1980 році було продано 5 мільйонів доз. В листопаді 2000 року FDA вилучила препарат з безрецептурних через асоціацію з підвищеним ризиком геморагічних інсультів у жінок.

Альтернативні назви / синоніми:

Тримекс, акутрим, дексатрим.

Діюча речовина: фенілпропаноламін.

Рекомендації при вагітності: не рекомендований.

Рекомендації при лактації: відсутня інформація.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Фенілпропаноламін слід уникати при вагітності через його вазоконстрикторну активність та дані ряду досліджень випадок-контроль, які припустили деяке підвищення частоти гастрошизису, геміфаціальної мікросомії, атрезії тонкого кишківника. Хоча обмежені дані про використання у людини припускають такий ризик при впливі фенілпропаноламіну в І триместрі, цей ризик є низьким і може бути ідентифікованим тільки дослідженнями випадок-контроль. Такі дані потребують підтвердження і допоки цього не має, найкращою рекомендацією є уникнення використання фенілпропаноламіну в І триместрі.

Інформація щодо досліджень на тваринах: відсутня інформація.

Інформація щодо впливу на плід:

Повідомляється про 2 народження з редукційними вадами кінцівок у зв’язку з використанням симпатоміметиків, включно з фенілпропаноламіном в період вагітності.

Спільний перинатальний проект (Collaborative Perinatal Project) виявив можливу асоціацію між використанням цього препарату в перші 4 місяці вагітності та гіпоспадією, вадами ока і вуха, полідактилією, деформацією грудної клітини (pectus excavatum). В цьому дослідженні кількість вроджених вад була малою (7 випадків у найбільшій групі). Ретроспективне дослідження не змогло знайти асоціації між препаратом та підвищеною частотою вроджених вад розвитку.

Англійське дослідження випадок-контроль повідомило статистично істотну асоціацію між дефектом міжпередсердної перетинки та пренатальним впливом «засобів від кашлю та застуди» та не стероїдними препаратами. Автори припустили, що їхні знахідки підтримали загальну гіпотезу про те, що симпатоміметики, включно з фенілпропаноламіном, підвищують ризик вроджених вад серця, але ці дані далекі від остаточних.

Дослідження випадок-контроль не підтвердило зв’язку між фенілпропаноламіном при вагітності та дефектом міжшлуночкової перетинки, хоча відзначило асоціацію з вадами вуха (7,8, 95% ДІ 2,2-27,2; 4 випадки) та пілоростенозом (3,2, 95% ДІ 1,1-8,8; 6 випадків).

Не виявлено істотного зв’язку при використанні препарату в І триместрі в дослідженні випадок-контроль, яке охопило 76 дітей з гастрошизисом. Інше дослідження повідомило істотну асоціацію між фенілпропаноламіном (та іншими вазоактивними деконгестантами) і гастрошизисом (5 дітей з цією вадою).

Дослідження випадок-контроль, яке використало телефонне опитування, припустило асоціацію між пренатальним впливом псевдоефедрину, фенілпропаноламіну, аспірину, ібупрофену (як групи) та геміфаціальною мікросомією у потомства (2,0, 95% ДІ 1,1-3,9).

Повідомлення 2006 року не виявило підвищення частоти вроджених вад серед 2474 немовлят, чиї матері приймали пероральні деконгестанти, 99% з них приймали фенілпропаноламін на ранніх стадіях вагітності (когортне дослідження від Шведського медичного реєстру народжень).

Васкулярні ефекти.

Фенілпропаноламін в США був доступний в дозах 37,5 мг та 75 мг в рецептурі з уповільненим вивільненням. Призначення від 50 до 75 мг може спричинити гіпертензію у до того нормотензивних індивідів. Пік діастолічного тиску в лежачому положенні 100 мм рт.ст. і вищий був зафіксований в 12 з 37 здорових студентів-медиків, які спожили 85 мг фенілпропаноламіну. Нижча частота гіпертензії зареєстрована у студентів-медиків, які отримали 50 мг фенілпропанаміну у формі з уповільненим вивільненням. Існує теоретична стурбованість, не підтверджена клінічними повідомленнями, що надмірне використання фенілпропаноламіну може порушувати кровопостачанні плоду.

Маткові кровоносні судини містять тільки альфа-адренергічні рецептори, які здатні викликати звуження при стимуляції. В нормі ці судини максимально дилятовані. Доза фенілефрину, еквівалентна одній «таблетці від застуди» зменшувала матковий кровотік на 40% у вагітних овець. Новіші дослідження у вагітних овець свідчать, що маткове судинне русло істотно чутливіше до вазоконстриктивного впливу альфа агоністів, ніж загальне судинне русло організму.

Клінічні випадки припустили, що ураження міокарду та внутрішньочерепні крововиливи були асоційовані з використанням рекомендованих доз фенілпропаноламіну. В одному випадку внутрішньо мозковий крововилив наступив у жінки через 3 тижні після пологів. До вагітності вона вживала фенілпропаноламін як дієтичний засіб для схуднення без ускладнень. Гіпертензивний ефект фенілпропаноламіну викликає особливе занепокоєння у пацієнтів з гіпертензією та в тих, хто приймає інші медикаменти, які можуть посилювати ефекти фенілпропаноламіну, включно з інгібіторами моноаміноксидази.

Використання фенілпропаноламіну в якості харчової добавки не рекомендується, оскільки препарат не є ефективним в цих цілях, а втрата ваги не рекомендована при вагітності. Дослідження та коментарі аналітиків, які не вважають фенілпропаноламін достатньо безпечним безрецептурним препаратом спонукало FDA просити виробника провести дослідження для оцінки ризику геморагічного інсульту при використанні препарату. Результати цього дослідження, не сфокусованого на пренатальному використанні, продемонструвало високо значиму асоціацію між першим використанням фенілпропаноламіну для пригнічення апетиту та ризиком геморагічного інсульту у жінок. Менш значима асоціація була виявлена щодо ризику інсульту при використанні препарату в протизастудних засобах. Виходячи з цих даних FDA вилучила фенілпропаноламін з нерецептурних засобів і обмежила призначення за рецептами.

На противагу фенілпропаноламіну деконгестант псевдоефедрин, також безрецептурний засіб, має значно кращий терапевтичний показник і зазвичай не підвищує кров’яного тиску в дозі, меншій від чотирикратної терапевтичної. Завдяки цьому, багато клініцистів віддає перевагу псевдоефедрину при вагітності, однак, невелике зростання частоти гастрошизису і геміфаціальної мікросомії припускається деякими епідеміологічними дослідженнями з псевдоефедрином, що знижує зручність його використання при вагітності.

Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org). 

Адаптовано 09.01.2020 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 10.01.2020 р.