ФЕНТЕРМІН

Група/призначення: симпатоміметичний аноректик.

Це симпатоміметичний амін, що використовується як пригнічувач апетиту в лікуванні ожиріння. Подібний до амфетамінів. У дорослих на фоні лікування виникала гіпертензія.

До 1997 року препарат також був доступним в комбінації з дексфенфлураміном під брендовою назвою Fen Phen.

Альтернативні назви / синоніми: адіпекс.

Комбінований препарат ксімія (з фентерміном), Fen Phen (з дексфенфлураміном).

Діюча речовина: фентермін.

Рекомендації при вагітності: протипоказаний.

Рекомендації при лактації: протипоказаний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Користь від використання фентерміну для контролю ваги при вагітності є сумнівною, особливо в І триместрі, він є протипоказаним. Більше того, хоча причини мертвонароджень, наведені в одному дослідженні, не були до кінця з’ясовані і могли не бути спричиненими материнським лікуванням фентерміном, але висока частота викликає тривогу і є іншою причиною відмови від використання препарату в період вагітності.

Фентермін протипоказаний при вагітності через небезпеку впливу втрати ваги на розвиток ембріону. Див. статтю Баріатрична хірургія.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Близько споріднену сполуку хлорфентермін (30 мг/кг/день підшкірно) призначали вагітним щурам протягом 5 останніх днів вагітності. Виник легеневий та нирковий фосфоліпідоз у матерів та новонароджених, 83% останніх померли через 24 години після народження. Повідомляється про аналогічні ускладнення у морських свинок. Інша група щурів, лікована фентерміном (30 мг/кг/день підшкірно) не мала ускладнень і тварини не померли. Припустили, що індукована хлорфентерміном смертність новонароджених була наслідком затримки дозрівання легень плодів. У людини не спостерігали аномалій накопичення фосфоліпідів та токсичних проявів в органах крім серця.

Одне дослідження у щурів одночасно призначало фентермін та фенфлурамін щурам на 3-17 дні вагітності і не виявило несприятливого впливу на розвиток ембріону, але було знайдено підвищення частоти потовщення мітрального клапану.

Відсутні повідомлення про фітотоксичні ефекти фентерміну.

Інформація щодо впливу на плід:

Досвід застосування обмежений.

Відсутні дослідження з вивчення плацентарного трансферу фентерміну в тварин та людини. Молекулярна вага припускає проникнення до ембріону /плода.

Дослідження, опубліковане у 1962 році описало використання фентерміну у 118 жінок, лікованих з приводу ожиріння в ІІІ триместрі і до пологів. Жінки, вагою до 200 фунтів (90,7 кг) отримували 30 мг щоранку, а вагою понад 200 фунтів – по 30 мг двічі на день. Вага пацієнток перед лікуванням коливалась в межах 180-315 фунтів (81,6-142,8 кг). Несприятливі результати виникли в 5 жінок з мертвонародженням, в одному з цих випадків внаслідок розриву плаценти. Причини інших мертвонароджень, в яких вага плодів коливалась в межах 9-10 фунтів (4-4,5 кг) не вказані, окрім того, що в однієї жінки була прееклампсія.

Станом на 1997 рік FDA отримало 2 повідомлення щодо використання комбінації фенфлураміну з фентерміном на ранніх термінах вагітності. В одному випадку відбувся спонтанний аборт, в другому випадку немовля мало аномалії аортального та легеневого клапанів з помірним стенозом та зміщенням. Оскільки токсичний вплив на клапани спостерігається в дорослих, які приймають таку комбінацію препаратів, причинний зв’язок при вагітності є потенційно можливим.

Контрольоване проспективне когортне дослідження 2002 року порівняло 98 жінок, які приймали фентермін/фенфлурамін для зниження ваги (продукт вилучений у 1997 році) протягом певних частин або всього І триместру вагітності, з 233 жінками контрольної групи з нетератогенним впливом. Близько 88% жінок основної групи почали лікування перед заплідненням, інші – після. Добові дози фентерміну та фенфлураміну коливались в межах 15-45 мг та 20-60 мг, відповідно. Більшість жінок (96%) припинили лікування до 12 тижня вагітності. В обох групах 71% та 65% народжених живими дітей були оглянуті дизморфологом на наявність великих та малих вроджених вад насліпо, тобто, не знаючи, хто з дітей належав до основної групи, на яку відбувався вплив комбінації двох препаратів. Не виявлено статистичної різниці між групами щодо великих вад або ≥3 малих аномалій, спонтанних та медичних абортів, ектопічних вагітностей та передчасних пологів. Не виявлено певного паттерну мальформацій. Підвищена частота гестаційного діабету (11% проти 4%, р=0,05) можливо відображає значно вищу вагу до вагітності та набирання ваги при вагітності в основній групі. Істотно вища середня вага при народженні та окружність голови доношених новонароджених основної групи, найбільш ймовірно, обумовлені як істотно вищою вагою перед вагітністю та набиранням ваги в період вагітності матерями, так і підвищеним рівнем гестаційного діабету.

Попередній звіт щодо 100 жінок, які приймали фентермін в комбінації з фенфлураміном на ранніх термінах, інформує, що результати 46 вагітностей не свідчили про підвищення частоти аномального розвитку ембріонів.

Дані Каліфорнійської тератологічної інформаційної служби не виявили підвищення частоти великих вроджених вад у 84 немовлят від жінок, які лікувались вищенаведеною комбінацією препаратів в І триместрі.

Британська національна тератологічна інформаційна служба ідентифікувала 6 (8,7%) різних вроджених вад у 69 народжених живими і, принаймні, в 1 з 7 спонтанно абортованих плодів, чиї матері приймали аноректичні препарати в період вагітності (найчастіше вживаним препаратом був фентермін). Не виявлено паттерну мальформацій в цій популяції.

В цілому, втратою ваги не слід займатися при вагітності і тому фентермін не призначають при вагітності. Крім того, існує стурбованість щодо можливої асоціації між втратою ваги на ранніх термінах вагітності та дефектами нервової трубки у потомства.

Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.

Молекулярна вага припускає проникнення препарату до грудного молока. Оскільки стимуляція центральної нервової системи та інші несприятливі реакції можуть виникати у новонародженого з впливом препарату через грудне молоко, грудне вигодовування заборонене при лікуванні матері цим препаратом.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 19.05.2019 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 20.05.2019 р.