ПЕНТАЗОЦИН

Група/призначення:

Наркотичний анальгетик, агоніст-антагоніст.

Наркотичні (опіоїдні) анальгетики – це лікарські засоби природного (рослинного і тваринного), напівсинтетичного і синтетичного походження, що мають значний болезаспокійливий ефект з переважним впливом на ЦНС, а також здатність викликати психічну і фізичну залежність (наркоманію).

За типом впливу на опіоїдні рецептори поділяються на 3 групи:

1. Агоністи (морфін, метадон, фентаніл, тримеперидин (промедол – близький до меперидину), меперидин).
2. Агоністи-антагоністи (буторфанол, бупренорфін, пентазоцин, трамадол).
3. Антагоністи (налоксон, налтрексон).

Агоністи та агоністи-антагоністи використовують в якості анальгетиків, а антагоністи – при отруєнні морфноподібними препаратами.

Альтернативні назви / синоніми: талвін.

Діюча речовина: пентазоцин.

Рекомендації при вагітності:

Дані про використання у людини припускають ризик в ІІІ триместрі.

Рекомендації при лактації:

 Відсутня інформація про використання у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Вважається, що пентазоцин не підвищує ризику вроджених вад розвитку у людини. Але тератогенний вплив як від самого препарату, так і від способу життя матері, вживання інших ліків або поєднання цих факторів часто зустрічаються. Більш того, зловживання при вагітності асоціюється із внутрішньоутробною затримкою розвитку та синдромом відміни у новонародженого.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Тератогенність пентазоцину вивчали у хом’яків, у яких призначення високих доз (одноразове підшкірне введення 98-570 мг/кг) у критичний період органогенезу ЦНС (8-й день гестації) спричиняло зростання частоти екзенцефалії, краніошизису, інших уражень. При високих дозах материнська смертність становила 10% і не фіксувалась при низьких дозах пентазоцину. У щурів та кролів тератогенних ефектів не спостерігали.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Пентазоцин швидко проникає через плаценту, викликаючи концентрацію в пуповині на рівні 40-80% материнської.

При зловживанні пентазоцином його вводять внутрішньовенно в суміші з антигістамінним препаратом тріпеленаміном, а цю суміш називають T’s and Blues. Вона асоціюється у щурів зі зниженням ваги новонароджених  та можливими поведінковими порушеннями, але не з великими вадами розвитку. У 1982 році повідомили про 24 немовлят, народжених від жінок, які зловживали T’s and Blues. Точні дози невідомі, вони коливались в межах 200-600 мг пентазоцину та 100-250 мг тріпеленаміну. 6 немовлят зазнали впливу на ранніх термінах вагітності. Вага при народженні 11 новонароджених складала менше 2500 грам, 9 народились передчасно, 2 були малими для гестаційного віку. У 15 з 16 немовлят ознаки синдрому відміни розвинулись до 7 дня життя, але  повідомляється і про можливий синдром відміни антигістамінних препаратів. У 13 з 15 немовлят ознаки синдрому відміни зникли через 3-11 днів, але у двох симптоми зберігались протягом 6 місяців.

Інше дослідження ретроспективно описує результати вагітностей 50 жінок, які зловживали пентазоцином/тріпеленаміном серед 23779 пологів за період 1981-1983 років. При порівнянні з контрольною групою відмічено вищу частоту відсутності пренатального обліку, анемії, сифілісу, гонореї, гепатиту. Новонароджені були малими для гестаційного віку зі значимим зниженням ваги (2592 проти 3260 грам), з нижчою за 7 балів оцінкою за шкалою Апгар на 1 хвилині та ознаками синдрому відміни. При цьому не було виявлено вроджених вад розвитку.

Синдром відміни виникає на 24-48 годинах життя і включає знервованість, дратівливість, гіпертонію, блювоту, діарею, пронизливий крик. Такі самі порушення спостерігаються у дітей матерів, що зловживають T’s and Blues. Також повідомляється, що ці діти менші за здорових та демонструють поведінкові порушення при тестуванні.

Внутрішньовенне введення пентазоцину та метилфенідату (психостимулюючий та ноотропний засіб, симпатоміметик центральної дії) розцінюється як зловживання і також зустрічається при вагітності.

Дослідження 1993 року аналізувало наслідки для плода та новонародженого пренатального впливу внутрішньовенно введеного пентазоцилу та метилфенідату. За дворічний період (1987-1988 роки) виявлено наступні випадки зловживання: 39 немовлят (38 вагітностей, 1 двійня), що склало 5 випадків на 1000 народжених живими. Крім того, виявлено вплив наступних чинників: паління (34%), зловживання алкоголем (71%), зловживання іншими препаратами (26%). Середній період зловживання  пентазоцилом/ метилфенідатом (внутрішньовенне введення) складав 3 роки (1-9 років), середня частота введення – 14 ін’єкцій на тиждень (1-70 ін’єкцій на тиждень). Результати вагітностей: 8 передчасно народжених, 12 із затримкою розвитку, 11 із симптомами відміни. У 4 немовлят зареєстрували вроджені вади розвитку: двійня з фетальним алкогольним синдромом, дефект міжшлуночкової перетинки, полідактилія. Тестування проводилось 21 немовляті, 17 з них не мали відхилень, а 4 – результати по нижній границі норми.

In vitro пентазоцин може посилювати скорочення м’язів матки у щурів, у людини також спостерігався подібний ефект. Це явище не призводило до несприятливих наслідків у плодів.

Різні дослідження свідчать, що пентазоцин не спричиняє розвиток вроджених вад у людини при пренатальному впливі.

Вживання пентазоцину в пологах може асоціюватися з неонатальною респіраторною депресією, однак, дослідження з  порівняння пентазоцину з меперидином продемонструвало однакову анальгезуючу дію, але менший рівень респіраторної депресії у пентазоцину.

У 1983 році опубліковані результати досліджень 3 груп вагітних по програмі виявлення перинатального зловживання препаратами в окрузі Чикаго. Одна група (N=13) включала жінок, які зловживали пентазоцином/тріпеленаміном. В другу групу входили жінки (N=46), які приймали героїн і були переведені на низькі дози метадону (5-40 мг/день, наркотичний анальгетик). До третьої контрольної групи увійшли жінки без вживання препаратів (N=27).  Групи були статистично однорідними за материнським віком, рівнем освіти, палінням, набирання ваги за період вагітності. Жінки, які зловживають алкоголем були виключені з дослідження. Всі новонароджені народились доношеними, оцінка за шкалою Апгар не відрізнялась в 3 групах, також не спостерігали значних неонатальних ускладнень. У двох групах жінок, які зловживали  препаратами не виявлено суттєвої різниці наступних показників: середня вага, ріст, окружність голови новонароджених. При порівнянні з контрольною групою, діти з групи пентазоцину/тріпеленаміну мали значимо меншу вагу при народженні – 2799 грам проти 3479 грам відповідно та ріст – 48,1 проти 51,1 см. Сидром відміни спостерігали в обох основних групах, однак жодне з немовлят не вимагало терапії. Поведінку немовлят оцінювали за шкалою Бразелтон (Brazelton Neonatal Behavioral Assessment Scale, NBAS – тест для оцінки неврологічного статусу новонародженого за його поведінковими реакціями на зовнішні стимули). Результати тесту виявились однаковими в двох основних групах.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутня інформація. Молекулярна вага пентазоцину припускає його проникнення в грудне молоко. Наслідки такого впливу невідомі, але невеликі дози, ймовірно, не складають ризику для немовляти на грудному вигодовуванні.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 12.12.2015 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету

Переглянуто редакційною колегією 14.01.2016 р.