ФЕНТАНІЛ

Група/призначення:

Наркотичний анальгетик, агоніст.

Наркотичні (опіоїдні) анальгетики – це лікарські засоби природного (рослинного і тваринного), напівсинтетичного і синтетичного походження, що мають значний болезаспокійливий ефект з переважним впливом на ЦНС, а також здатність викликати психічну і фізичну залежність (наркоманію).

За типом впливу на опіоїдні рецептори поділяються на 3 групи:

1. Агоністи (морфін, метадон, фентаніл, тримеперидин (промедол – близький до меперидину), меперидин).
2. Агоністи-антагоністи (буторфанол, бупренорфін, пентазоцин, трамадол).
3. Антагоністи (налоксон, налтрексон).

Агоністи та агоністи-антагоністи використовують в якості анальгетиків, а антагоністи – при отруєнні морфноподібними препаратами.

Альтернативні назви / синоніми: дюрогезик, сублімаза.

Діюча речовина: фентаніл.

Рекомендації при вагітності:

Дані про використання у людини припускають ризик в ІІІ триместрі.

Рекомендації при лактації: сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Фентаніл не підвищує частоти вроджених вад у щурів. Досвід застосування у людини перед пологами припускає можливі наслідки у новонародженого включно з синдромом відміни.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Цей препарат не був тератогенним та ембіотоксичним для щурів при материнській дозі до 500 мкг/кг/день. Експерименти у овець не продемонстрували несприятливих ефектів від впливу препарату на кардіоваскулярну систему плода або кислотний баланс. Згідно з інструкцією до препарату, введення фентанілу щурам в дозі 0,3 від рекомендованої для людини викликало порушення фертильності та загибель ембріонів. При цьому не спостерігали зростання частоти вроджених вад.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Підтверджено плацентарний трансфер фентанілу на ранніх термінах вагітності та в пологах.  В одному випадку описують народження, коли мама протягом вагітності для лікування хронічного болю вживала трансдермальний фентаніловий пластир, з якого вивільнялось 125 мг/годину. У народженої шляхом кесарського розтину дівчинки на 38 тижні вагою 3,13 кг, оцінкою за шкалою Апгар 9 на 1 та 5 хвилинах, окружністю голови 35,4 см (50 перцентиль)  були легкі ознаки синдрому відміни опіоїдів в перші 96 годин після пологів (нервовість, дратівливість, пронизливий крик) і нормальний розвиток в подальшому. Концентрація фентанілу в крові була наступною: 3,56 нг/мл у матері до пологів, у дитини при народженні 1,23 нг/мл, в 1-й день 0,31 нг/мл, на 2-й день <0,25 нг/мл.

Призначення фентанілу перед пологами може асоціюватись з неонатальною депресією. Несприятливі ефекти у немовлят також спостерігали після внутрішньовенного або епідурального введення фентанілу. Деякі дослідники повідомляють про відсутність порушень у новонароджених після комбінованої епідуральної анестезії фентанілом та бупівакаїном (місцевий анестетик).

Порівняння призначення фентанілу та меперидину в пологах вивило, що фентаніл в меншій мірі асоціюється з нудотою, блювотою, тривалою седацією.  Також  діти, які зазнали впливу фентанілу, рідше потребували введення налоксону (антагоніст). Подвійні сліпі порівняння не виявили значимої різниці у виникненні несприятливого впливу на маму та плід між фентанілом та буторфанолом (агоніст-антагоніст) в пологах або між комбінацією бупівакаїну чи ропівакаїну (місцевий анестетик) з фентанілом при кесарському розтині.

Сліпе дослідження оцінювало інтравенозне введення фентанілу в дозі 1 мг/кг як частину премедикації до спінальної анестезії при плановому кесарському розтині 15 жінкам. Не було змін за шкалою Апгар, нейроповедінковою шкалою Скенлон чи десатурацією кисню в перші 3 години життя, а концентрація фентанілу в артеріальній та венозній крові була нижчою за поріг визначення.

Порівнювали жінок в пологах, які отримували 50 або 100 мкг фентанілу внутрішньовенно щогодини (N=137, середня доза 140 мкг (50-600 мкг) з жінками, які не потребували анестезії (епідуралної або наркотичними анальгетиками, N=112). При цьому не виявлено статистичної різниці результатів вагітностей, присутності пригнічення дихання, оцінки за шкалою Апгар, потреби призначення налоксону. При сліпому визначенні на 2-4 та 24 годині  фентанілу та бупівакаїну не виявлено акумуляції жодного з препаратів в період 1-15 годин у 21 жінки в пологах, при цьому несприятливих ефектів у новонароджених не спостерігали. Співвідношення фентанілу в пуповині та венозній крові матері становило 0,94.

Застосування препарату під час вигодовування:

Повідомляється про 18 жінок, які отримали 50-400 мкг фентанілу в пологах. Аналіз молозива, зібраного через 0,75-24 години після пологів не виявив концентрацію фентанілу вище за 0,40 нг/мл.

При одному з досліджень вимірювали концентрацію фентанілу в молозиві  через 45 хвилин та 24 години  після епідурального або інтравенозного введення препарату 100 жінкам в пологах шляхом кесарського розтину.  Через 45 хвилин концентрація фентанілу в молозиві склала 0,4 мкг/л в групі епідуральної анестезії та 0,19 мкг/л – внутрішньовенної,  через 24 години – 0,08 мкг/л та 0,05 мкг/л відповідно в двох групах. Автори підрахували, що немовля на грудному вигодовуванні отримає, щонайбільше,  0,016 мкг/кг фентанілу.

5 жінкам у терміні 6-15 тижнів після пологів проводилась загальна анестезія, яка включала 100 мкг фентанілу. Все молоко зібрали протягом 24 годин після хірургічного втручання. Середня кількість фентанілу складала 0,024 мкг (0,024% материнської дози). Ці дані припускають, що швидка елімінацію препарату обмежує його вплив на немовля при призначенні в пологах.

Жінка, лікована від болі в спині фентанілом та іншими анальгетиками при вагітності продовжила використання трансдермального пластиру з фентанілом в дозі 100 мкг/годину. Через 2 тижні після пологів жінка розпочала грудне вигодовування. Молоко містило фентанілу 6,4 мкг/л та норфентанілу 6,2 мкг/л. На 27 день фентаніл та норфентаніл в сироватці немовляти не визначалися (<0,1 мкг/л).

Американська академія педіатрії класифікує фентаніл як препарат в цілому сумісний з грудним вигодовуванням.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).
2. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

Адаптовано 12.12.2015 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 15.01.2016 р.