Інформація
      
Мистецтво
      
Навчання
Інформація про чинники, які порушують розвиток дітей

РОПІВАКАЇН

Група/призначення:

Місцево анестезуючий препарат.

Покази: спинномозкова анестезія в хірургії; блокади трійчастого нерву, крижового, плечового сплетінь, соромітного нерву; парацервікальна, міжреберна, каудальна анестезія та епідуральна анестезія при кесаревому розтині; анестезія при вправленні суглобів.

Альтернативні назви / синоніми: наропін.
Діюча речовина: ропівакаїн.
Рекомендації при вагітності: сумісний.
Рекомендації при лактації:

Відсутня інформація про застосування у людини; ймовірно сумісний.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Дані від експериментальних тварин та досвід застосування у людини припускають, що ризик при використанні ровакаїну при вагітності є дуже низьким або взагалі відсутній. Однак, відсутня інформація про використання препарату в І триместрі.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Репродуктивні дослідження проводились у щурів та кролів. У щурів підшкірні дози до 0,33 від максимальної рекомендованої для людини (епідурально 770 мг/24 години) в період органогенезу не призводили до тератогенних ефектів. При введенні щурам підшкірно з 15 дня гестації до 20 дня після пологів не виявляли впливу на пізній розвиток плодів, пологи, лактацію, неонатальне виживання, розвиток потомства. При іншому дослідженні самкам щурів вводили денну підшкірну дозу, яка становила 0,3 від максимальної рекомендованої для людини за 2 тижні до парування, під час парування, вагітності та лактації.  Спостерігали підвищену частоту втрати плодів у перші 3 дні життя, як вважається,  через недостатній материнський догляд внаслідок материнської токсичності. У кролів підшкірні дози до 0,33 від максимальної рекомендованої для людини в період органогенезу не призводили до тератогенних ефектів. Вагітним вівцям призначали 60-хвилинну внутрішньовенну інфузію місцевого анестетика (ропівакаїн, бупівакаїн  або левобупівакаїн) в дозах для досягнення концентрації в материнській сироватці, яка спостерігається при рутинній епідуральній анестезії при кесарському розтині. У плодів не спостерігали значних змін щодо частоти серцевих скорочень, середнього артеріального тиску, pH та оксигенації артеріальної крові. Гемодинамічні параметри матерів також не страждали. Всі 3 препарати проникали до плодів через плаценту з досягненням різної концентрації, яку вимірювали в тканинах плодів (серці, мозкові, легенях, печінці, нирках, наднирниках). Співвідношення ропівакаїну в сироватці плода та матері становило приблизно 0,3.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень. Дослідження 1999 року використало модель котиледону* плаценти людини для порівняння плацентарного трансферу ропівакаїну та бупівакаїну. Автори дійшли висновку, що  проникнення обох препаратів значно залежить від кількості зв’язаного білка матері та плода та від pH плода.

*Котиледон – структурно-функціональна одиниця сформованої плаценти, що являє собою чашоподібний простір, розділений децидуальними сектами. Кожний котиледон містить головну гілку, що складається з пупкових кровоносних судин плода, яка розгалужується далі до безлічі ворсинок хоріона, які утворюють поверхню котиледона.

При іншому дослідженні ропівакаїн вводили жінкам при кесарському розтині. Співвідношення незв’язаного препарату в пуповині та материнській венозній крові на момент пологів становило 0,72. При дослідженні у 1997 році вимірювали наступне середнє співвідношення для загального та незв’язаного ропівакаїну після епідуральної анестезії: 0,31 та 0,74 відповідно. При третьому дослідженні концентрація загального ропівакаїну в артеріях та вені пуповині склали 0,13-0,52 мг/л та 0,12-0,41 мг/л відповідно, в той час як концентрація вільного ропівакаїну  – 0,027-0,063 мг/л та 0,027-0,058 мг/л. Ряд досліджень повідомляють про нормальні показники за шкалою Апгар, кислотно-основний баланс пуповини, нейроповедінкову оцінку немовлят при використанні ропівакаїну епідурально в пологах.  Одне дослідження, яке одночасно проводилось в 6 центрах, інформує про невелику кількість немовлят, що народились вагінально від матерів, які отримували ропівакаїн, з порушеними неврологічними та адаптивними здібностями у віці 24 годин в порівнянні з дітьми, які також народились вагінально, але їхні матері отримували бупівакаїн.

Застосування препарату під час вигодовування:

Відсутні повідомлення про використання ропівакаїну в період лактації. Цей препарат призначають в пологах.  Після епідурального введення тільки невелика кількість його потрапляє в сироватку матері і зникає через 24 години. Тому ризик для немовляти, яке знаходиться на грудному вигодовуванні відсутній.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.
Адаптовано за матеріалами:
  1. Briggs G, Freeman R, Yaffe S. Drugs in Pregnancy and Lactation: a Reference Guide to Fetal and Neonatal Risk. Ninth edition, 2011, Wolters Kluwer, Lippincott Williams & Wilkins. 1728 pages. ISBN: 978-1-60831-708-0.

 

Адаптовано 14.12.2015 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.
Переглянуто редакційною колегією 19.01.2016 р.



Будь-ласка, дайте відповідь на ці чотири питання:


Опитування
Хто Ви?
Лікар
Середній медпрацівник
Студент (інтерн)
Вагітна жінка
Родичі вагітної жінки
Зацікавлена особа
Інше


Подивитись результати

Опитування
Ваша оцінка сайту УТІС:
Відмінно
Добре
Задовільно
Погано


Подивитись результати

Опитування
Для чого потрібна інформація?
Для роботи
Для навчання
Для лікування
Для догляду за хворим
З цікавості
Інше


Подивитись результати

Опитування
Чи Ви ще повернетесь на наш сайт?
Повернусь і буду рекомендувати знайомим
Повернусь, бо потрібна інформація
Зайшов на сайт випадково
Не повернусь, бо не цікаво


Подивитись результати