МАРГАНЦЮ ХЛОРИД

Група /призначення:

Сполука марганцю. Марганцю хлорид використовується у фарбуванні, дезінфекції та у виготовленні сухих батарейок.

Альтернативні назви/синоніми: марганець хлористий.

Діюча речовина: марганець хлорид.

Рекомендації при вагітності: відсутня інформація.

Рекомендації при лактації: відсутня інформація.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Парентеральний вплив марганцю хлориду в експериментальних тварин підвищив ризик несприятливого результату вагітності, починаючи з дози 2 мг/кг/день. Пероральний вплив та вплив від інгаляції не спричиняють аналогічної токсичності. Даних щодо впливу на людину немає.

Інформація щодо досліджень над тваринах.

Марганець хлорид проходить через плаценту в експериментальних тварин та досягає нервової системи плода в обмеженій кількості. Зони нейромедіаторів центральної нервової системи, які можуть бути тимчасовими, проявляються з цією та іншими солями марганцю, що давалися щурам в неонатальному періоді. Дослідження у мишей припустило змінений нейрогенез та поведінкові аномалії як наслідок впливу в період вагітності марганцю хлориду.

Ефекти від впливу марганцю та інших його солей включали нейротоксичність, порушення зростання плода та тестикулярну токсичність.

В одному дослідженні лікування мишей на ранніх строках вагітності було летальними для концептусу.

В другому дослідженні у мишей внутрішньоперитонеальне застосування марганцю матерям дозою 12,5 або 25 мг/кг викликало екзенцефалію, а дозування матерям 50 мг/кг було ембріолетальним.

На противагу цим знахідкам, підшкірне застосування марганцю хлориду дозою до 16 мг/кг підвищило перинатальну смертність при дозі 2 мг/кг та підвищило частоту резорбції при дозі 16 мг/кг, але зростання частоти вроджених вад розвитку не спостерігалося.

Одноразове підшкірне введення дози до 50 мг/кг в період вагітності на 9-12 днях у мишей викликало лише зниження ваги тіла плоду та скелетні аномалії.

У зв’язку зі слабким всмоктуванням пероральне застосування марганцю хлориду не спричинило видимі несприятливі ефекти на розвиток щурів, однак внутрішньовенне застосування марганцю хлориду вагітним щурам підвищило випадки вад розвитку скелету у потомків.

Дослідження щурів оцінило пероральний вплив марганцю хлориду протягом вагітності та протягом 11 днів лактаційного періоду і повідомило про концентрацію марганцю у щурят в 6-8 разів вищу, ніж в контрольній групі. Як тільки вплив припинили, концентрація марганцю наблизилася до контрольного рівня.

Інше дослідження щурів використало в дієті марганець хлорид тетрагідрат до рівня 800 ppm (частин на мільйон, parts per million) для загального дослідження та до рівня 1600 ppm для оцінки гормонів щитоподібної залози від 10 дня вагітності до 21 постнатального дня. Включення марганцю в основну дієту призводило до рівня впливу у 100 разів вищого за визначений безпечний для дорослої людини. Не спостерігалося статистично істотних змін у вазі тіла плода, вазі органів або ж зовнішньому фенотипі. На 21 день постнатального періоду не виявилося істотних змін в концентрації марганцю в мозочку матерів, однак було статистично істотне зростання концентрації в мозочку потомства, яке піддавалося впливу до 160 та 800 ppm, який тривав не довше 77 дня постнатального періоду.

Не було помічено змін концентрації гормонів щитоподібної залози Т3, Т4 та ТТГ у матерів, але відзначено статистично істотну різницю концентрації в сироватці потомства Т3 і Т4 при дозах 800 та 1600 ppm та статистично істотне зростання концентрації в сироватці потомства ТТГ при 800 ppm. Різниця не була присутня після 77 дня постнатального періоду.

Інформація щодо впливу на плід:

Марганець проникав через перфузовану плаценту людини in vitro на пізніх строках вагітності.

Немає даних щодо можливих репродуктивних чи лактаційних ефектів для людини, конкретно щодо марганцю хлориду.

Застосування препарату під час вигодовування: немає даних.

Вплив на фертильність чоловіків та жінок:

Ця сполука асоціювалася з домінантною летальністю у мишей. Самці щурів, які піддавалися впливу марганцю хлориду шляхом ін’єкцій в третій шлуночок мозку показали прискорення статевого дозрівання. Дослідники припустили, що через те що марганець акумулюється в гіпоталамусі, молоді самці, які були під впливом можуть мати підвищений ризик передчасного статевого дозрівання, однак спосіб застосування використаний в цьому дослідженні виключає інтерпретацію результатів для більш характерного застосування щодо людини.

Репродуктивне дослідження інгаляційного впливу  марганцю хлориду на самців та самок щурів проводилося міжнародним інститутом марганцю, і не знайшло несприятливих ефектів на естральні цикли, статеве дозрівання, поведінку під час спарювання, фертильність, тривалість вагітності, розмір потомства, рухливість та кількість сперматозоїдів, або ж кількість оваріальних фолікулів в 2 наступних поколіннях.

Тестована концентрація була до 20 мкг/л в повітрі протягом 10 тижнів для покоління F0 та 11 тижнів для покоління F1 перед та протягом спарювання, протягом вагітності та лактації до самого відлучення.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 26.08.2018 р.:
Перекладач – К.В. Колядко.
Перевірено – Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 27.08.2018 р.