ОМЕГА-6 ПОЛІНЕНАСИЧЕНІ ЖИРНІ КИСЛОТИ

Група/призначення:

Поліненасичені жирні кислоти (ПНЖК) класу Омега-6. Омега-6 поліненасичені жирні кислоти належать до родини ненасичених жирних кислот, що мають подвійний вуглець-вуглецевий зв’язок в кінці шостого атома вуглецю.

Основний представник – лінолева кислота. Це життєво необхідна жирна кислота, потрапляє в організм з їжею. У ссавців вона метаболізується до різних інших більших фізіологічно активних молекул, включно з простагландинами, лейкотрієнами, тромбоксанами. Іншим представником омега-6 жирних кислот є активний метаболіт ліноленової кислоти – арахідонова кислота.

Лінолева кислота міститься в кулінарних оліях. Багатим джерелом цієї кислоти є олія примули вечірньої. Харчовий дефіцит лінолевої кислоти рідко зустрічається, окрім випадків важкого недоїдання або порушення абсорбції жирів. Незважаючи на це лінолева кислота та інші омега-6 жирні кислоти доступні у вигляді харчових добавок. Цікаво, що деякі зміїні масла, які застосовуються в знахарстві, містять до 20% лінолевої кислоти. Деякі дієтологи вважають, що конкурентне гальмування омега-3 жирними кислотами може перешкоджати метаболізму омега-6 жирних кислот до біоактивнихі ейкозаноїдів. Це дозволило припустити, що співвідношення омега-6 жирних кислот до омега-3 жирних кислот може бути важливим у попередженні ішемічної хвороби серця та інших хронічних захворювань. Виходячи з наявності та доступності в їжі очікується, що омега-6 жирні кислоти споживаються значно частіше за омега-3, для США типовий показник становить 10 або 20 до 1, особливо серед веганів. Деякі коментатори припускають, що менше співвідношення корисніше для здоров’я. Вплив на розвиток практично не вивчався.

Альтернативні назви / синоніми:

Лінолева кислота, арахідонова кислота, омега-6, омега-6 жирні кислоти.

Діюча речовина:

Омега-6 поліненасичені жирні кислоти.

Рекомендації при вагітності:

Сумісні, користь добавок достеменно не доведена.

Рекомендації при лактації:

Грудне молоко містить достатню кількість омега-6 жирних кислот.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Лінолева кислота та інші омега-6 жирні кислоти є нормальним компонентом харчування, тому несприятливі наслідки малоймовірні.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Не спостерігали несприятливого впливу на репродукцію або розвиток у щурів  при додаванні з харчуванням збагаченої арахідоновою кислотою олії, отриманої з грунтового  гриба Mortierella alpinа в дозах до 5000 мг/кг/день.

Інформація щодо впливу на плід:

Наводимо дані різних досліджень.

Дослідження щодо використання добавок омега-3 при вагітності не продемонстрували значної користі.

Проспективне голандське дослідження, яке аналізувало дієтичні профілі з омега-3 та омега-6 жирними кислотами на ранніх термінах вагітності, виявило нижчу вагу новонароджених у матерів з нижчим рівнем омега-3 та омега-6 попередника арахідонової кислоти.

Дослідження 2011 року повідомило про слабку асоціацію між оцінкою дієтичного споживання лінолевої кислоти протягом останніх 20 тижнів вагітності та ризиком гастрошизису. Ця оцінка базувалась на повідомленнях від 13 жінок, які народили дітей з гастрошизисом в порівнянні з 9 жінками контрольної групи. Дієтичний аналіз 694 жінок, які народили дітей з гастрошизисом, не виявив аналогічної асоціації із споживанням жирних кислот протягом року перед вагітності.

Норвезькі дослідники призначали 10 мл або кукурудзяної олії, як джерела лінолевої кислоти, або олії печінки тріски, джерела омега-3 жирних кислот, двом групам вагітних жінок з 17 тижня вагітності і до 3 місяців після пологів. Вміст жиророзчинних вітамінів в обох дієтичних добавках був порівняльним. Не виявлено різниці між групами в показниках росту немовлят протягом першого року життя. Результати інтелектуальних тестів у віці 4 років в 1/3 цих дітей продемонстрували статистично істотну асоціацію між покращенням розумового розвитку дітей та споживанням матерями докозагексаєнової кислоти (належить до омега-3), але з іншими дієтичними добавками такого зв’язку не спостерігали, включно з олією печінки тріски. Можливо це пов’язано з численними порівняннями в цьому дослідженні.

Кілька досліджень вивчали можливу асоціацію між материнським статусом споживання жирних кислот та атопією (алергією) дитячого віку. Деякі повідомили про слабку асоціацію, але одне з найбільш детальних досліджень, використавши рівень жирних кислот в крові радше, аніж підрахунок дієти, не виявило жодних асоціацій між рівнем жирних кислот в матерів та пов’язаними з дихальними шляхами атопічними проявами, сенсибілізацією, високим рівнем загального IgE.

Проспективне популяційне когортне дослідження серед 4976 дітей віком 6 років повідомило про асоціацію вищої концентрації в плазмі жирних кислот в цілому і загального рівня омега-6 жирних кислот в ІІ триместрі зі зниженням ризику астми дитячого віку та підвищенням ризику екземи в дитинстві. Ці асоціації автори пояснили концентрацією лінолевої кислоти.

Група дослідників з Колумбії повідомила попередні дані невеликого дослідження з використанням добової дози 450 мг лінолевої кислоти та 600 мг кальцію, що знижувало частоту прееклампсії. Ці дані видаються сумнівними, оскільки використана доза лінолевої кислоти становить менше 1/10 щоденного рекомендованого споживання, а набагато більші дослідження  повідомили, що добова доза кальцію 2 грами не знижує частоти прееклампсії.

Дослідження у жінок з надмірною вагою та ожирінням, яким проводили екстракорпоральне запліднення виявило  покращення показників вагітності у жінок з вищим рівнем споживання омега-6 поліненасичених жирних кислот та лінолевої кислоти.

Застосування препарату під час вигодовування:

Грудне молоко містить достатню кількість лінолевої кислоти та інших омега-6 жирних кислот. Підвищення споживання матерями лінолевої кислоти може збільшити її кількість в молоці.

В минулому відсутність незамінних жирних кислот в парентеральних харчових добавках та сумішах для новонароджених призводила до ятрогенного дефіциту. Були розроблені стандарти щодо мінімальної кількості для дитячих сумішей, але оптимального співвідношення омега-6 до омега-3 не визначено. Деякі дані припускають, що таке співвідношення не чинить істотного впливу на функцію зору і що підвищений рівень ліноленової кислоти може трошки впливати на ріст [в сторону зменшення] немовлят.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок): відсутня інформація.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 17.07.2018 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 17.07.2018 р.