КУКУРУДЗЯНА ОЛІЯ

Група/призначення:

Жирна рослинна олія, яку отримують із зерен кукурудзи. Складається з 99% тригли церидів, з них 59% поліненасичених жирних кислот, 24% мононенасичених жирних кислот, 13% насичених жирних кислот. Поліненасичені жирні кислоти – це переважно лінолева кислота (омега-6 жирні кислоти) з невеликою кількістю ліноленової кислоти (олія вечірньої примули). Кукурудзяна олія містить значну кількість убіхінону  та велику кількість альфа- та гамма- токоферолу (вітамін Е), які захищають її від оксидативної нестабільності. Вісім з 25 очищених зразків кукурудзяної олії в Іспанії містили зеараленон (не стероїдний естрогенний мікотоксин). Кукурудзяна олія використовується в токсикологічних дослідженнях в якості несучого середовища, що має на увазі відсутність самостійного впливу. Насправді більшість репродуктивних та токсикологічних досліджень з використанням кукурудзяної олії в якості контролю не виявили несприятливих наслідків, однак, тільки кілька досліджень безпосередньо оцінювали цю сполуку.

Альтернативні назви / синоніми: немає.

Діюча речовина: кукурудзяна олія.

Рекомендації при вагітності:

Відсутня інформація, ймовірно сумісна.

Рекомендації при лактації:

Відсутня інформація, ймовірно сумісна.

Прийом під час вагітності (короткий висновок):

Виходячи з даних від експериментальних тварин дієтична кукурудзяна олія не підвищує ризику вроджених вад розвитку.

Інформація щодо досліджень на тваринах:

Культивування ембріонів щурів в середовищі з додаванням до 10% кукурудзяної олії продемонструвало нормальні показники розвитку. Введення в курячі яйця до 0,15 мл кукурудзяної олії також було сумісним з нормальним розвитком та вилупленням яєць. Щоденне призначення 3 або 10 мл кукурудзяної олії вагітним щурам призводило до невеликого зниження споживання їжі матерями на фоні високих доз, але були відсутні ознаки репродуктивної токсичності за стандартним оцінюванням. Однак, при більш детальному обстеженні виявлено потенційні несприятливі ефекти. Годування вагітних щурів з вмістом 20% кукурудзяної олії (проти 5% в контрольній групі) підвищувало рівень печінкових мікросомальних ферментів. У потомства мишей чи щурів, лікованих на пізніх термінах вагітності 0,25 або 0,5 мл/день кукурудзяною олією відзначали порушення функції лімфоцитів селезінки.

В японському дослідженні щурів годували однією з двох комерційних дієт з додаванням кукурудзяної олії 10 мл/кг за допомогою гаважа (примусове годування) протягом вагітності та лактації. Головна відмінність цих двох дієт полягала в джерелі білка. В жодній з груп не виявлено впливу на парування, фертильність, розвиток потомства. Однак, після пологів 3 самки, які споживали одну з двох дієт, померли. В цій групі також була зниженою життєздатність новонароджених. Відзначали некроз та жирову дегенерацію проксимального трубчатого епітелію (нирки). Самки, яких годували альтернативною дієтою з аналогічним додаванням кукурудзяної олії не продемонстрували проблем зі здоров’ям після пологів чи важкого ураження нирок. Автори припустили, що комбінація кукурудзяної олії та дієти з певними іншими компонентами (не наводяться цим дослідженням) може викликати несприятливий вплив на нирковий тубулярний апарат у  щурів вагітних та/або в періоді лактації.

Інформація щодо впливу на плід: відсутня інформація.

Застосування препарату під час вигодовування: відсутня інформація.

Вплив на фертильність (чоловіків та жінок):

Репродуктивні дослідження проводились у птахів, в яких додавання кукурудзяної олії до харчів не порушувало репродуктивної поведінки у тварин жіночої статі. Включення до дієти самок щурів 24% кукурудзяної олії не призводило до зміни естрального циклу, включно з рівнями пролактину та стероїдних гормонів. Годування самців щурів не порушувало гістології яєчок.

Використання кукурудзяної олії як несучого середовища при тестуванні можливих репродуктивних наслідків впливу хімічних сполук з навколишнього середовища спровокувало дискусію коментаторів відносно впливу самої кукурудзяної олії на організм та вагу органів, що може привести до помилкових позитивних висновків.

Адаптовано за матеріалами:

1. Інформаційна система Центру репродуктивної токсикології “Reprotox” (http://www.reprotox.org).

Адаптовано 17.07.2018 р.:
Е.Й. Пацкун, лікар-генетик, кандидат медичних наук, доцент кафедри неврології, нейрохірургії та психіатрії Ужгородського національного університету.

Переглянуто редакційною колегією 17.07.2018 р.